Локальна історія
- Épisodes
- 345
- Parution
- plusieurs fois par semaine
- Dernier épisode
- 12 Nov 2026
À propos du podcast
Інтерв'ю про українську історію. Те, що не потрапило до шкільних підручників чи університетських курсів. Від палеоліту до сучасності.
Épisodes 345
Чому ця книга змінює погляд на націоналізм? Те, що ми не помічали. Відкриваємо нове | Нащо читати
Чи існував єдиний український націоналізм і чому ми досі намагаємось пояснити його занадто просто? Як формувалися ці ідеї у ХХ столітті - і чому вони були значно складнішими, ніж нам здається сьогодні? У новому …
Notes de l’épisode
Чи існував єдиний український націоналізм і чому ми досі намагаємось пояснити його занадто просто? Як формувалися ці ідеї у ХХ столітті - і чому вони були значно складнішими, ніж нам здається сьогодні? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про книгу Мирослава Шкандрія "Український націоналізм. Політика, ідеологія та література. 1920–1956" - одну з найглибших спроб осмислити це явище поза міфами та спрощеннями.
Розбираємося, чому український націоналізм не був цілісною ідеологією, а радше мозаїкою різних ідей, середовищ і поколінь. Як на нього впливали література, інтелектуальні дискусії та політичний контекст міжвоєнної Європи? Чому імена Донцова, Бандери чи інших діячів - це лише частина значно ширшої картини, і як змінювалися самі ідеї залежно від часу та обставин?
Ця розмова - про складність замість простих відповідей. Про те, як інтелектуальне середовище Галичини та Волині формувало модерний український націоналізм. Про вплив літератури на політичні ідеї та про те, чому ми досі дивимося на ці процеси через спрощену оптику. І головне - про те, як читати такі книги сьогодні, щоб краще зрозуміти не лише минуле, а й самих себе.
📌 Важливі моменти:
00:00 - Вступ. Чому ми спрощуємо український націоналізм
01:13 - Чи був український націоналізм єдиним? Різні ідеї та підходи
03:00 - Донцов, Бандера та інші: як персоналії спотворюють розуміння
05:02 - Чому Україна запізнилася зі створенням національного проєкту?
06:25 - Хто формував націоналізм: інтелектуали, середовище, покоління?
08:12 - Як формується нація: роль церкви, освіти і соціальних змін?
11:44 - Чи могла ОУН не з’явитися? Вплив польської політики
14:15 - Польський погляд: асиміляція, страх і державна логіка
20:10 - Галицький чи загальноукраїнський націоналізм?
22:39 - Уявна Україна: як націоналісти бачили простір держави
25:07 - Література як рушій: як ідеї стають масовими
40:37 - Чому ця книга змінює погляд на український націоналізм
Додайте це видання до своєї домашньої бібліотеки:
Мирослав Шкандрій "Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956"
Геноцид кочівників українського Степу. Як зникли ногайці || За порогами
Ногайці до кінця ХІХ століття становили абсолютну більшість населення українських степів. Ба більше, протягом століть залишалися найчисельнішою етнічною групою краю. Після Суворовського геноциду структуру …
Notes de l’épisode
Ногайці до кінця ХІХ століття становили абсолютну більшість населення українських степів. Ба більше, протягом століть залишалися найчисельнішою етнічною групою краю. Після Суворовського геноциду структуру їхнього суспільства було зруйновано і ногайці перетворився на міноритарну спільноту Російської імперії.
У 4 епізоді подкасту “За порогами” кандидат історичних наук Владислав Грибовський розповідає про те, хто такі ногайці, яким був уклад їхнього життя на українському Півдні, трагедію переселення та повернення до приазовських степів.
Важливі моменти:
00:00 Вступ
00:27 Гість Владислав Грибовський
01:21 Хто такі ногайці
08:00 Взаємодія з козацтвом
11:30 Що змінили стабільні кордони
15:30 Ногайці перейшли на бік імперії
25:10 Коли зникло Кримське ханство
26:25 Роль Суворова у долі ногайців
28:18 Чому повстали ногайці
30:16 Трагедія переселення
31:40 Повернення до приазовських степів
40:00 З кочівників в осіле населення
📌 Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/
Команда подкасту: Ведучий – Віталій Ляска
Зйомка та монтаж – Захар Батченко
Звукове оформлення – Яна Шпачинська
Диктор – Павло Нечитайло
Візуальне оформлення – Анастасія Старко
Продюсування – Аліна Брода
Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів
Чому Поділля — це ключ до розуміння всієї України? Феномен ідентичності та фронтиру | Нащо читати
Чому ми звикли вважати феноменами Галичину чи Донбас, але так рідко говоримо про унікальність Поділля? Чи було воно просто «проміжним пунктом» на мапі України, чи навпаки — найсхіднішим форпостом європейської …
Notes de l’épisode
Чому ми звикли вважати феноменами Галичину чи Донбас, але так рідко говоримо про унікальність Поділля? Чи було воно просто «проміжним пунктом» на мапі України, чи навпаки — найсхіднішим форпостом європейської цивілізації? У новому випуску «Нащо читати» ми занурюємося в історію регіону, який століттями був живим фронтиром, місцем зустрічі кочівників та землеробів, Сходу та Заходу.
Разом з істориком Віталієм Михайловським розбираємося, як формувалася подільська ідентичність і чому вона настільки рухлива. Чому Поділля постійно ділили: від князів Коріатовичів до радянських перейменувань? Де проходив справжній цивілізаційний кордон і як так сталося, що шотландці торгували подільським вином у Гданську?
Ця розмова — про те, як Поділля перетворилося на унікальний «плавильний котел», де співіснували українці, поляки, євреї, вірмени та турки. Ми говоримо про повагу до іншого, про традицію двох Різдв та про те, чому подоляни завжди покладалися лише на власні сили. Чи можна написати історію всієї України крізь призму одного регіону? Дізнайтеся, як стародавнє Поділля продовжує жити в нашій кухні, звичках та характері сьогодні.
📌 Важливі моменти:
00:00 - Вступ. Книга "Феномен Поділля" та "Локальна Історія"
02:04 - Феномен «звичайності» Поділля
07:54 - Чи існує сучасна подільська ідентичність?
09:48 - Полонізація, румунізація: як це працювало
15:52 - Кава до османів? Ранні контакти зі Сходом
19:29 - Васальна залежність: Литва, Польща, Угорщина
26:01 - Шотландці на Поділлі та винна торгівля
34:21 - Поділля як «кінець світу» чи шанс для кар’єри
44:03 - Відродження регіональної гастрономії
Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Початки Запоріжжя: ким були засновники, хто населяв, чим торгували || За порогами
Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю? Історик Павло …
Notes de l’épisode
Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю?
Історик Павло Кравчук у 3 епізоді подкасту “За порогами” розповідає про засновників Запоріжжя: купців, чиї двори сягали гігантських розмірів, чумаків, які осідали в місті, щоб вести бізнес ближче до митниці, переселенців з Гетьманщини та запорожців, які слідували за ними.
Як на формування громади Запоріжжя вплинули два великі торговельні шляхи, які пролягали поряд: Правобережний – до Катеринослава та Лівобережний – на Слобожанщину? Слухайте у подкасті!
Важливі моменти:
00:00 Вступ
00:27 Гість Павло Кравчук
01:45 Версії заснування Запоріжжя
05:00 Х століття – звідки ця згадка?
15:10 Засновники міста – хто це?
20:00 Переселення людей з Гетьманщини
22:00 Чому запорожців не було серед засновників?
24:30 Чи є рік заснування Запоріжжя?
27:00 Хто сформував громаду міста
31:29 Офіційного поселення не існувало до 1785
33:40 Як поселення перетворилося в місто
34:00 Чим торгували: риба, дерево, хліб, сіль
Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.u...
Команда подкасту:
Ведучий – Віталій Ляска
Зйомка та монтаж – Захар Батченко
Звукове оформлення – Яна Шпачинська
Диктор – Павло Нечитайло
Візуальне оформлення – Анастасія Старко
Продюсування – Аліна Брода
Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів
Східної Європи більше немає? Як імперії стерли наше минуле. Ми шукаємо правду | Нащо читати
Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи? …
Notes de l’épisode
Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи?
У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про гучну книгу Якоба Мікановського "Прощавай, Східна Європо". Це глибока, дуже особиста історія розділених земель, яка ламає імперські та радянські стереотипи про наш дім. Розбираємося, де насправді знаходилися політичні центри українських земель у різні епохи — від Стамбула і Москви до Кракова, Вільна та Відня. Чому історія наших найближчих сусідів (Угорщини, Словаччини, Румунії) залишається для нас суцільною "білою плямою", хоча ми маємо спільне багатовікове минуле? Як Якоб Мікановський через історію власної родини показує унікальний багатонаціональний плавильний котел Європи, який був безжально знищений у XX столітті.
Ця розмова — про еклектику вір, народів та культур. Про те, як створення сучасних національних держав назавжди уніфікувало строкатий світ наших предків. Про трагедію, коли багаторічний сусід раптом стає ворогом, і про те, чому без вивчення історії тих, хто поруч, ми ніколи не зрозуміємо власної ідентичності. Де наш справжній дім і чи зможемо ми повернути втрачену Європу?
📌 Важливі моменти:
00:00 - Вступ. Новий погляд на нашу історію через книжки
01:13 - Східна Європа — це вже минуле? Чому Польща і Чехія відхрещуються від Сходу
04:30 - "Винайдення Східної Європи": де насправді проходила межа цивілізацій?
08:30 - Україна як частина Центрально-Східної Європи: пошук свого місця
09:20 - Шокуюча географія: кому підпорядковувались українські землі у XV столітті?
11:40 - Інтимна історія поколінь: як велика політика ламала долі простих сімей
15:10 - Трагедія XX століття: як війни створили мононаціональні держави
20:00 - Чому ми не знаємо своїх сусідів? Проблема української історіографії
24:00 - Угорський та словацький досвід: асиміляція, комплекси і сучасна політика
27:50 - Османська спадщина та унікальний кримський "плавильний котел"
29:56 - Скільки України в книзі Мікановського? (Від Харкова до Галичини)
32:00 - Прощання зі світом: кінець неймовірної еклектики вір та культур
39:00 - Чи мала Східна Європа шанс на створення єдиної ідентичності?
43:40 - Ефект кинутого каменя: де у майбутньому ми будемо шукати справжню Європу?
Придбати книжку Якуба Мікановського "Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель"
Степовий фронтир і запорожці: коли та як козаки стали потугою || За порогами
Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?У другому епізоді подкасту “За порогами” …
Notes de l’épisode
Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?
У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів.
У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями.
Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.
Ми пропустили цю революцію? Чому СРСР ховав від нас 1848 рік. Україна — це Європа | Нащо читати
Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про …
Notes de l’épisode
Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.
Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.
📌 Важливі моменти:
00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція
04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?
06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?
13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу
18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум
22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету
27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.
33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії
36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей
37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво
40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?
44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді
46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію
48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)
51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"
53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж Санд
Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.
Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"
Русь на Запоріжжі: перша згадка про пороги, загибель Святослава, бродники, печеніги || За порогами
Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами …
Notes de l’épisode
Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях?
Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою.
Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/
Важливі моменти:
00:00 Вступ
00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст.
00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі
01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного
02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами
05:59 Тюркський світ на Півдні України
09:19 Торгівля русів з Візантією
10:02 Правдиві факти про князя Святослава
12:40 Загибель Святослава на порогах
15:06 Чаша із черепа князя: правда і міфи про загибель
17:50 Меч з Хортиці: чи справді належав Святославу
18:53 Сакральне значення Хортиці
21:29 Край за порогами у 12–13 ст.
24:15 Руське населення у степу: поселення і держконтроль
26:45 Бродники: хто вони?
32:00 Союз руських князів і половців
34:40 Що у степу змінили монголи
36:00 Шовковий шлях на теренах України
Команда подкасту:
Ведучий – Віталій Ляска, Зйомка та монтаж – Захар Батченко, Звукове оформлення – Яна Шпачинська, Диктор – Павло Нечитайло, Візуальне оформлення – Анастасія Старко, Продюсування – Аліна Брода, Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів
Зброя долі, довгий список і «хвора на ідеалізм» | Іван Франко: кохання без міфів
У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому …
Notes de l’épisode
У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям.
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь
Наукова консультантка: НаталіяТихолоз
Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь
Експертка: Алла Швець
Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас
Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.
У подкасті прозвучали пісні:
Назарій Яремчук, Ніна Мельник «Потой бік гора» // https://www.youtube.com/watch?v=ir-vGoCmgOY
«Оце тая стежечка» (сл. ІванаФранка, муз. Миколи Лисенка) у виконанні Христини Рикмас
Джерелата література, використана при підготовці епізоду:
Білецька Марія. Картини з життяІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 180–185.
Боднар Лариса. Невідомі lovestories Івана Франка. Історія друга // https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/невідомі-love-stories-івана-франка-історія-друг/
Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.
Грицак Ярослав. Ще один жмуток доісторії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування зІваном Франком / До джерел. Збірник наукових праць на пошану ОленаКупчинського з нагоди його 70-річчя. Т. ІІ. Київ-Львів, 2004. С. 493–527.
Денисюк Іван, Корнійчук Валерій. Невідоміматеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” / Запискитовариства імені Шевченка. Т. CCXXІ: Праці Філологічної секції. Львів,1990. С. 265–282.
Іван Франко.Зібр. тв. у 50 т. Т.48. Київ, 1986.
Кравченко Уляна. Пісня і квітидля нього / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 199–203.
Кравченко Уляна. Щирий друг івчитель / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 193–199.
Лапій Марія. “Думками, душеюналежали ми до себе”: взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка.Київ, 2025.
Попович Климентина. Спомини проІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.
Святослав Шевчук про Різдво як спротив і свято непереможної надії | Крафтове Різдво
Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як …
Notes de l’épisode
Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.
Володимир Кравчук “Ти космос” про Різдво на Поділлі, у війську і в космосі | Крафтове Різдво
Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос». У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його …
Notes de l’épisode
Володимир Кравчук, актор театру і кіно, комік та військовослужбовець ЗСУ. Відомий за фільмом «Ти — космос». У новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” розповів про те, як відзначали Різдво на Поділлі його бабуся і дідусь, якими були кутя, дідух та колядування, що допомогло на фронті зберігати близькість із сином і сім’єю у свята і будні.
А також поділився рецептом традиційної подільської страви – конопляної мачанки, яку готували на Святвечір у його родині.
Проєкт створено спільно з Кредобанком. Ведуча подкасту – письменниця Надійка Гербіш.
Джинджерофобія, сестра соратника та “сльоза на згадку”
Назва сьомого епізоду говорить сама за себе. Звісно, перипетії Франкових романтичних взаємин з жінками не вичерпуються “коротким списком” з вірша “Тричі являлася мені любов”, але про довгий список більше у …
Notes de l’épisode
Назва сьомого епізоду говорить сама за себе. Звісно, перипетії Франкових романтичних взаємин з жінками не вичерпуються “коротким списком” з вірша “Тричі являлася мені любов”, але про довгий список більше у восьмому епізоді. А нині поговоримо про зовнішню рису, що не сприяла Франкові. Та чому навіть у творчості самого Франка вона асоціюється з негативними чи слабкими персонажами? А ще почуєте, як Франко міг одружитися з сестрою найближчого соратника Михайла Павлика та що стало на заваді? Наостанок, якій жінці поет подарував “сльозу на згадку”?
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий – Ігор Медвідь
Наукова консультантка – Наталія Тихолоз
Консультантка з питань гендерної чутливості – Оксана Кісь
Експерти – Ярослава Мельник, Ярослав Грицак
Озвучення жіночого голосу – Христина Рикмас та Зоряна Дрозда
Озвучення чоловічого голосу – Віктор Мартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.
У подкасті прозвучали пісні:
Queen “The Show must go on” // https://www.youtube.com/watch?v=t99KH0TR-J4
Tim Minchin “Prejuduce” (Musical comedy) // https://www.youtube.com/watch?v=bTf3SqL81aE
Gealic Storm “Irish party in third class + John Ryan’s Polka // https://www.youtube.com/watch?v=1B05ts9CxB4
“Дід рудий, баба руда” (пісня Виборного з опери “Наталка Полтавка” слова Івана Котляревського, музика Миколи Лисенка, виконання Христини Рикмас)
Джерела та література, використана при підготовці до подкасту
Гирич Ігор. М. Грушевський та І. Франко: громадське і приватне // https://www.i-hyrych.name/Hrushevsky/AndFranko/1Period.html
Горак Роман. Плебанія в Лолині / Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Вип. 8. 2008. С. 66–97.
Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.
Денисюк Іван. Анна Павлик у житті й творчості Івана Франка / Іван Денисюк. Літературознавчі та фолькльористичні праці. Т. 2. Франкознавчі дослідження. Львів, 2005. С. 327–337.
Загірня Марія. Спогади про Івана Франка та його семйове огнище / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 602–618.
Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986.
Мельник Ярослава. «Приліжна учениця», «почтенний пан професор» і «Франчиха со чадами»: дещо про взаємини Євгенії Бохенської і родини Франків // https://frankolive.wordpress.com/2024/02/25/приліжна-учениця-почтенний-пан-пр/
Офіцинський Роман. Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини. Ужгород, 2011.
Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). Т. ІІ. (1879–1881). Чернівці, 1910.
Попович Климентина. Спомини про Івана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.
Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 219–227.
Франко-Ключко Анна. Іван Франко та його родина. Торонто, 1956.
Франко Іван. Др. Остап Терлецький. Спомини і матеріяли / Записки Наукового товариства імени Шевченка. 1902. Т. L. Кн. VI.
Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 355–362.
Шмега Катерина. Дискурс маскулінності у прозі Івана Франка. Київ, 2023.
Яковлєв Юрій. Анна, сестра Михайла // https://zbruc.eu/node/76065
Яцуляк Іван. Спомин з дитинних літ Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 59–61.
Chalabi Mona. Mapping redheads: which country has the most? // https://www.theguardian.com/politics/2013/nov/25/mapping-redheads-which-country-has-the-most
Red Hair // https://en.wikipedia.org/wiki/Red_hair
Євгенія Кузнєцова: що робити з Дідом Морозом і живучими радянськими традиціями | Крафтове Різдво
Письменниця Євгенія Кузнєцова роздумує про те, як бути, коли під Різдво хочеться переглянути “Іронію долі”. Чи варто демонізувати Діда Мороза і боротися з радянськими звичками на свята? “Аби тільки вижити нам …
Notes de l’épisode
Письменниця Євгенія Кузнєцова роздумує про те, як бути, коли під Різдво хочеться переглянути “Іронію долі”. Чи варто демонізувати Діда Мороза і боротися з радянськими звичками на свята?
“Аби тільки вижити нам усім, дожити до внуків, щоб вони врешті могли сказати те, чого ніколи не могла сказати я: “Моя бабуся на Різдво завжди…”. Бо чиєсь завжди почнеться тільки завтра”. Як нам сформувати оте “завтра” – спільне тепле полотно українського Різдва?
Що коли у родині не святкували Різдво? Як прийняти розмаїття різдвяних традицій у різних регіонах? І як нам у цьому допоможе новий український контент про Різдво? Слухайте в новому епізоді подкасту “Крафтове Різдво” з Надійкою Гербіш.
ONUKA про Різдво 90-х, перші коляду і вертеп, віднайдення забутих колядок | Крафтове Різдво
Починаємо третій сезон подкасту “Крафтове Різдво”. У цьому епізоді спогадами ділиться Ната Жижченко, музикантка, фронтвумен гурту «ONUKA».Вона розповіла про те, яким було Різдво 90-х у Чернігові та Києві, про …
Notes de l’épisode
Починаємо третій сезон подкасту “Крафтове Різдво”. У цьому епізоді спогадами ділиться Ната Жижченко, музикантка, фронтвумен гурту «ONUKA».
Вона розповіла про те, яким було Різдво 90-х у Чернігові та Києві, про перший досвід колядування, який вразив на все життя, про пошуки забутих колядок у наш час.
Також почуєте чарівну стародавню колядку з північного прикордоння у виконанні Нати Жижченко.
Забобон нареченої, шлюб з доктрини та незвичайна екскурсія | Іван Франко: кохання без міфів
У шостому епізоді подкасту «ІванФранко: кохання без міфів» йтиметься про жінку, взаємини Івана Франка з якоюбули найтривалішими та найтіснішими, адже вона стала його дружиною. Можливо,саме тому це найдовший …
Notes de l’épisode
У шостому епізоді подкасту «ІванФранко: кохання без міфів» йтиметься про жінку, взаємини Івана Франка з якоюбули найтривалішими та найтіснішими, адже вона стала його дружиною. Можливо,саме тому це найдовший епізод цього подкасту. Мова про Ольгу Франко з родуХоружинських. Це історія про дівчину зі збіднілого дворянського роду, щовиростала в атмосфері смертей, страху та насильства. Сирота зі спадковоюхворобою, що отруїла її подружнє життя та стала причиною упередження щодо неї.
Що єднало Ольгу Хоружинську з ІваномФранком? Який весільний забобон певною мірою справдився в її житті? Якуекскурсію вона провела в музеї свого чоловіка? Про все це дізнаєтесь у новомуепізоді подкасту.
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь
Наукова консультантка: НаталіяТихолоз
Консультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана Кісь
Експертки: Зоряна Дрозда, ЯрославаМельник, Наталія Тихолоз
Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас
Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.
В епізоді прозвучала пісня:
Христина Рикмас «Летіла зозуля» (народна пісня) // https://www.youtube.com/watch?v=zfhGx0z3Xc4
Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:
Бауманн Фабіан. Розділенадинастія. Родинна історія російського таукраїнського націоналізмів. Львів, 2025.
Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.
Житецький Гнат. Одруження ІванаФранка в Києві // // Спогади про І. Франка. Львів, 2011. С.227–230.
Медяник Д. В музеї Ів. Франка// Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Вип. 12. Львів, 2012. С. 67–69.
Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986.
Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 50. Київ, 1986.
Нечуй-Левицький Іван. Хмари// https://diasporiana.org.ua/proza/7753-nechuy-levitskiy-i-hmari/
Тихолоз Наталія. Правдива історіяпані Франкової. Частина І // https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-1/
Тихолоз Наталія. Правдива історіяпані Франкової. Частина ІІ // https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravdiva-istoriia-pani-frankovoyi-chastina-2/
Тихолоз Наталія. “Раз у неділю,раз у маю…” (до річниці Франкового шлюбу) // https://frankolive.wordpress.com/2016/05/05/раз-у-неділю-раз-у-маю-до-річниці-фран/
Трегубова Антоніна. Дещо з життяОльги Франкової // Спогади про І. Франка. Львів, 2011. С. 219–227
Франко Ольга. Епізоди з мойогожиття // ЛМІФ. Ор 3107.
Чернишенко Лариса. Листи ЄлисеяТрегубова до родини Франків // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 4. Львів, 2004. С. 55–153.
Чернишенко Лариса. Листи ОльгиХоружинської до Івана Франка // Науковий вісник музею Івана Франка уЛьвові. Вип. 2. Львів, 2001. С. 145–207.
Маніпулянтка, Аve Regina та рука з могили | Іван Франко: кохання без міфів
П’ятий епізод цього подкасту присвячений жінці, що відіграла фатальну роль у житті Івана Франка. Кохання до неї спричинило поетові чимало душевних мук. Звісно ж, мова про Целіну Журовську (у заміжжі …
Notes de l’épisode
П’ятий епізод цього подкасту присвячений жінці, що відіграла фатальну роль у житті Івана Франка. Кохання до неї спричинило поетові чимало душевних мук. Звісно ж, мова про Целіну Журовську (у заміжжі Зиґмунтовську). Вона стала прототипом кількох жіночих персонажок Франкових творів. А ще під її впливом народилася одна з культових українських пісень.
Що особливого було в цій жінці, що Франко так довго не переставав про неї мріяти? Про що розмовляла Целіна з Ольгою Хоружинською в домі Антонія Ув’єри? Кажуть, що поет привів цю жінку до власного будинку наприкінці свого життя, а ще просив дружину описувати красу Целіни! Що з цього правда, а що міф — слухайте у цьому епізоді.
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь
Наукова консультантка: Наталія Тихолоз
Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь
Експерти: Олександра Салій, Богдан Тихолоз, Катерина Шмега
Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас
Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІN у межах сталого партнерства.
У подкасті прозвучали фрагменти пісень:
Schmalgauzen "Ой, ти, дівчино, з горіха зерня" // https://www.youtube.com/watch?v=rGqklFYdNzU
Марія Бурмака "Франкова ніжність" // https://www.youtube.com/watch?v=GBphAQ5OaDo
Vivien Mort & Omana “Демони” // https://www.youtube.com/watch?v=qSWHkayDork
Джерела, використані при підготовці до подкасту:
Вороний Микола. Вибрані поезії. Київ, 1959.
Горак Роман. Целіна, родом з Трускавця. Трускавець: Франкова криниця, 1993.
Дзюбан Роман. Невідомі листи Івана Франка до Целестини Журавської-Зиґмунтовської // Україна модерна. Ч. 10. Київ; Львів, 2006. С. 161–186 // https://share.google/4YJLmjshZR4cOn2Kh
Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 50. Київ, 1986.
Іван Франко. Маніпулянтка // Харків: Віват, 2024.
Легкий Микола. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці. Львів, 2021.
Мельник Ярослава. ... І остатня часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках. Дрогобич: Коло, 2016.
Струтинська Марія. Драматична зустріч // https://frankolive.wordpress.com/2020/09/13/про-трьох-жінок-у-житті-івана-франка-об/
Ракочі Йосифа. Спогади про Целіну Зиґмунтовську // Науковий вісник Музею Івана Франка у Львові. Львів: Каменяр, 2003, вип. 3.
Розмова з Целіною Журовською-Зигмунтовською 16 квітня і 13 травня 1940 // Відділ
рукописів Львівської національної бібліотеки ім. В. Стефаника. Ф. 192 (МІФ). Спр. 35.
Папка 1: Статті і повідомлення М. Струтинської
Тихолоз Богдан. Телеграми духів (Франкові записи снів і галюцинацій) // https://frankolive.wordpress.com/2018/12/24/телеграми-духів-франкові-записи-снів/
Фрайт Оксана. Музичне життя поезії Івана Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. – 2008. – №. 4–5.
Франко Іван. Зів’яле листя // https://www.i-franko.name/uk/Verses/ZivjaleLystja.html
Франко Іван. Історія моєї хороби // https://zbruc.eu/node/62984
Секс на Русі до і після християнства: Від високоморальних словʼян до гарема князя | Спочатку був секс
У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на …
Notes de l’épisode
У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до графіті в Софії Київській, від пряслиця з непристойним словом до історії князівни Євпраксії, яка відкрито виступила проти імператора Генріха IV. Ви дізнаєтеся, як християнство змінювало сексуальні норми й чому у середньовіччі навіть інтимність була полем боротьби моралі, влади та уявлень про світ.
Говоримо з Наталею Хамайко — археологинею, співробітницею Інституту археології НАН України та Інституту історії й культури Східної Європи імені Ляйбніца. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов
Заборонене кохання, фіктивна дружина та знищені листи | Іван Франко: кохання без міфів
Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи …
Notes de l’épisode
Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Джека Лондона «Мартін Іден», а закінчується знищеними листами.А ще ви дізнаєтеся, як інтелектуальні ідеї визначали траєкторію життя Франка ійого коханої та чому Франко вважав, що шлях літераторки найкраще підходить дляемансипованої жінки?
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор Медвідь
Наукова консультантка: НаталіяТихолоз
Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь
Експерти: Ярослав Грицак, Алла Швець
Озвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас
Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.
У подкасті прозвучали фрагментипісень: Tokyo Symphonic Orchestra. Увертюра до опери Россіні «Вільгельм Телль» // https://www.youtube.com/watch?v=j3T8-aeOrbg ; Христина Рикмас «Не забудь, не забудь» (сл. Івана Франка, муз. Григорія Верьовки) – студійний запис.
Джерелата література, використана при підготовці до подкасту:
Горак Роман. Плебанія в Лолині // Науковий вісник музею Івана Франка у Львові.Вип. 8. 2008. С. 66–97.
Горак Роман. Тричі мені являлася любов:повість-есе про Івана Франка. Київ, 1987
Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ, 2006.
Іван Франко. Документи і матеріали. 1856–1965, Київ 1966.
Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т. Т. 48. Київ, 1986.
Каляндрук Тарас. Лицарський чин українського парламентаря// https://tkaljandruk.blogspot.com/2015/10/blog-post.html
Легкий Микола. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці. Львів,2021.
Лукіянович Денис. Листи Ольги Рошкевич до Івана Франка //Іван Франко. Статті і матеріали. Збірник п’ятий. Львів, 1956.
Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.
Роздольська Ірина. “Перша любов Івана Франка”: стаття МихайлаВозняка та її продовження // Українське літературознавство. Вип. 84. 2019.С. 287–318.
Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенераційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.
Скіфська еротика: Амазонки диктували правила? Мистецтво й археологічні знахідки | Спочатку був секс
У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили …
Notes de l’épisode
У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Разом ми зануримося у скіфське мистецтво й археологічні знахідки — від золотих прикрас до загадкового «звірининого стилю», що приховує у собі еротичні та символічні підтексти. Ви дізнаєтеся, як уявлення про смерть, жертву та відродження перепліталися з сексуальністю, і чому еротика була невіддільною від віри та влади у кочовому світі.У новому випуску ми говоримо з Оксаною Ліфантій — археологинею, кандидаткою історичних наук та провідною науковою співробітницею скарбниці Національного музею історії України. Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов
Секс у бронзову добу: археологи відкрили шокуючі факти про древні обряди | Спочатку був секс
У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як …
Notes de l’épisode
У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами?
Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу археології, енеоліту та бронзової доби Інституту археології Національної академії наук України.
Разом із Віталієм Васильовичем ми заглибимося у найбільші археологічні знахідки, що розкривають сексуальні практики та ритуали, пов'язані з народженням і відтворенням життя. Ви дізнаєтесь, що стояло за культами сексу та ритуальними практиками, які дійшли до нас через тисячоліття.
Новий подкаст “Спочатку був секс” — в цьому випуску ми поринемо у світ сексуальної культури бронзової доби! Ведучий — Дмитро Сімонов.
Конфлікт поколінь, ідеальний шлюб та «деморалізатор» жінок | Іван Франко: кохання без міфів
У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору …
Notes de l’épisode
У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі радикали? Як Франко уявляє собі ідеальний шлюбі хто така жінка-соратниця? Відповіді на ці питання шукайте в новому епізоді.
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий –Ігор Медвідь
Наукова консультантка – НаталіяТихолоз
Консультантка з питань гендерноїчутливості – Оксана Кісь
Експерти – Микола Легкий, ІваннаЧерчович, Алла Швець
Озвучення жіночого голосу – ХристинаРикмас
Озвучення чоловічого голосу – ВікторМартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: МаріяКошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.
У подкасті прозвучав фрагмент пісні«My heart will go on» у виконанні Celine Dion та фрагмент Volkshymne (Народногогімну) Йозефа Гайдна // https://www.youtube.com/watch?v=dPnB6zlaqvQ&list=RDdPnB6zlaqvQ&start_radio=1
Джерела та література, використанапри підготовці до подкасту:
Грицак Ярослав. Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886).Київ 2006.
Дорошенко Дмитро. Мої спомини про давнє минуле (1901–1914).Вінніпеґ, 1949.
Кісь Оксана. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початокХХ століття). Львів, 2012.
Медвідь Ігор. Зустріч Івана Франка з митрополитом Андреєм Шептицьким (загадки однієївізитівки) // https://frankolive.wordpress.com/2024/03/30/зустріч-івана-франка-з-митрополитом-а/
Павлик Михайло. Ребенщукова Тетяна // МихайлоПавлик. Оповідання. Чернівці, 1909. С. 21–41.
Павлик Михайло. Мій процес за«Ребенщукову Тетяну» // Михайло Павлик.Оповідання. Чернівці, 1909. С. 42–61.
Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп.,перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.
Трегубова Антоніна. Дещо з життя Ольги Франкової // Спогади проІ. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С.219–227.
Франко Іван. До М. П. Драгоманова. [Львів, близько 16 березня 1877] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48.Київ, 1986. С. 63–67.
Франко Іван. До О. М. Рошкевич. Львів, 20 вересня 1878 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 108–119.
Франко Іван. Жіноча неволя в руських народних піснях // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 26. Київ, 1980. С. 210–253.
Франко Іван. К. П. // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5075
Франко Іван. Не схиляй своє личко прекрасне // https://swr.lnu.edu.ua/creativity/literature/view?id=5945
Черчович Іванна. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ– початку ХХ століття // https://uamoderna.com/md/cherchovych-galicia-adultery/
Швець Алла. Жінка з хистом Аріадни. Життєвий світ Наталії Кобринської вгенерацційному, світоглядному та творчому вимірах. Львів, 2018.
100 днів сексу на рік: середньовічні обмеження та заборони | Спочатку був секс
У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після …
Notes de l’épisode
У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося неприродним?
Сьогодні в гостях — Стефанія Демчук, дослідниця середньовіччя, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Разом із Стефанією ми зануримося у пенітенціали – середньовічні керівництва для священників, що зберегли найінтимніші подробиці життя людей. Ви дізнаєтеся, чому секс із безплідними жінками засуджувався, як церковні заборони скорочували «дозволений» час близькості до сотні днів на рік, і які уявлення про тіло, гріх і мораль панували в «темні віки».Подкаст “ Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов.
Як кохалися перші люди | Спочатку був секс
Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої …
Notes de l’épisode
Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець?
Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайтеся, як секс формував структуру суспільства, владу і культуру. Археологічні докази, етнографічні аналогії, давні Венери й сучасні питання — у цьому подкасті.
Новий подкаст “Спочатку був секс” — про історію сексу, еротики та все, що пов’язує їх з історією! Ведучий — Дмитро Сімонов, гість — Леонід Львович Залізняк, доктор історичних наук, професор наук НАН, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології Національної Академії Наук України.
«Ловелас», «Альфонс» та правда, що цікавіша за міфи | Іван Франко: кохання без міфів
Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся …
Notes de l’épisode
Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам. А ще сімейним деспотом, який тринькав гроші дружини та своїм авторитетом придушив талант Ольги Хоружинської. А ще одружився не з кохання, а з доктрини. Що з цього правда, що не зовсім правда, а що зовсім неправда? Спробуємо з’ясувати у першому епізоді подкасту.
Над випуском працювали:
Автор ідеї, сценарист та ведучий: Ігор Медвідь
Наукова консультантка: Наталія Тихолоз
Консультантка з питань гендерної чутливості: Оксана Кісь
Наукові експерти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз, Алла Швець
Озвучення жіночого голосу: Христина Рикмас
Озвучення чоловічого голосу: Віктор Мартинюк
Звукозапис: Захар Батченко
Монтаж: Захар Батченко, Віктор Мартинюк
Саунддизайн: Віктор Мартинюк
Музична тема: Марія Кошелінська-Мартинюк
Дизайн обкладинки: Віктор Мартинюк; графіка: Тарас Кеб
Менеджер проєкту: Любомир Більо
Комунікаційниця проєкту: Анастасія Ковалишин
Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІН у межах сталого партнерства.
У подкасті прозвучав фрагмент пісні «Я не люблю тебе, о ні…» у виконанні Соломії Чубай // https://www.youtube.com/watch?v=KbSrwp-G0sw&list=RDMM&index=7
Джерела, використані при підготовці до подкасту
Маковей Осип. Дневник [записи про Івана Франка] // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 384–405.
Рошкевич (Іванець) Михайлина. Спогади про Івана Франка // Спогади про І. Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. С. 169–180.
Тихолоз Наталія. Лукія Крохмальна, спомини кухарки дому Франків // https://seedsandroots.net/spomyny-lukiyi-krohmalnoyi-kuharky-domu-frankiv/
Франко Іван. До Уляни Кравченко [Львів, близько 25 листопада 1883 р.] // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 375–378.
Франко Іван. До О. Ф. Хоружинської. Львів, 18 жовтня 1885 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 48. Київ, 1986. С. 553–555.
Франко Іван. До М. П. Драгоманова. Львів, 13 березня 1895 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ 1986, С. 30–33.
Франко Іван. До А. Ю. Кримського. Довгополе, 26 серпня 1898 // Іван Франко. Зібр. тв. у 50 т., т. 50. Київ, 1986. С. 113–115.
Франко П. Іван Франко з близька. (Пʼять портретів). Львів: Накладом Повітового Союзу Кружків Р. Ш. у Львові. З друкарні Вид. Спілки «Діло», 1937. // Тихолоз Н. Іван Франко зблизька: спогади Петра Франка про Батька [Електронний ресурс]: ФРАНКО:НАЖИВО / FRANKO:LIVE © : авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. https://frankolive.wordpress.com/2020/12/04/іван-франко-зблизька-спогади-петра-фр/
Хоружинська Ольга. Лист до [Франка І.]. [Київ] 11.10.1885 // ІЛ. Ф. 3. Спр. 1615. Арк. 293–296 // Оцифрована копія листа: http://franko-letters.lnu.edu.ua/1615.htm
Чапельський Володимир. Благословлю Вас своєю любов’ю // Спогади про Івана Франка. Вид 2-ге, доп., перероб. / упоряд. М. Гнатюк. Львів, 2011. – С. 355–362.
#181 Як змінювались кулінарні традиції Європи? Як розділили їжу Альпи та Хрестові походи? | Стефанія Демчук
Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була …
Notes de l’épisode
Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей?
Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та археологічні знахідки, які розповідають про смакові вподобання того часу. Пані Стефанія розповідає про вплив античної кухні на європейське середньовіччя, а також детально пояснює різницю між високою кухнею та харчуванням простих людей.
Які були зміни у середньовічних гастрономічних традиціях завдяки відкриттям Нового Світу, таких як картопля, шоколад та інші екзотичні інгредієнти, які змінюють європейські страви вже в новий час. Як ці зміни сформували сучасну кухню?
Стефанія Демчук — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії мистецтв КНУ імені Тараса Шевченка.
#180 Острозькі: як жили і чим володіли найбагатші князі XVI століття? Хто забрав їх спадок? | Ігор Тесленко
Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі …
Notes de l’épisode
Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрему увагу приділено Костянтину Івановичу — великому гетьману литовському, який створив найбільшу земельну імперію в Речі Посполитій, та Василю-Костянтину, меценату і творцю Острозької академії. Чому князівський титул став таким важливим? Як Острозькі використовували шлюбну політику, політичні союзи та культурні ініціативи для впливу на всю державу?
Ігор Тесленко — кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської Академії, керівник центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного Університету “Острозька Академія”, викладач факультету середньовічних і сучасних мов та лінгвістики Кембриджського Університету.
#179 Справжня історія козаків в XVI-XVII ст. – походження, демократія, релігія. | Тарас Ковалець
У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував …
Notes de l’épisode
У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозьке стало прототипом державності.
Ця оповідь показує козаків як серйозну військову структуру: з реєстрами, пописами, церемоніями, письмовими статутами та внутрішньою бюрократією.
Тарас Ковалець — кандидат історичних наук, викладач Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича, досліджує історію війська запорізького в XVI-XVII ст.
#178 Чи могла Україна зберегти ядерну зброю? Аналіз історичних фактів | Мар’яна Буджерин
Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу …
Notes de l’épisode
Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для молодої держави.Це не просто історія про зброю — це уроки політичної мудрості, стратегії і національної безпеки, які мають велике значення і сьогодні.
Мар’яна Буджерин — докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті. Придбати її книжку можна в онлайн-крамниці видавництва "Локальна історія" – https://publishing.localhistory.org.ua/product/bomba-u-spadok-rozpad-srsr-ta-yaderne-rozzbroyennya-ukrayiny/
#177 Чому хрещення та постать князя Володимира досі залишається загадкою? | Ярослав Затилюк
Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність. Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому …
Notes de l’épisode
Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність.
Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування української ідентичності та церковної організації. Окрему увагу приділено політичним та релігійним процесам, які вплинули на наше сучасне розуміння історії та культури.
Ярослав Затилюк – кандидат історичних наук, викладач Києво-Могилянської Академії, науковий співробітник інституту історії України та національного музею історії України.
#176 Від хорватів до Руси: племінні городища та князівські фортеці | Ярослав Погоральський
У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а …
Notes de l’épisode
У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у формуванні державності. Чи справді замки України — лише вплив Європи? Як будували укріплення племена хорватів, волинян і хто контролював Карпатські шляхи? Чому князь Лев Данилович — недооцінена постать нашої історії? Ця розмова— глибоке занурення у фортифікаційну, політичну та духовну історію українських земель.
Ярослав Погоральський – кандидат історичних наук, археолог, доцент історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач археологічного музею ЛНУ. Серед наукових інтересів ранньосередньовічне слов’янське житло, археологія доби Галицько-Волинської держави.
Voici les 40 derniers épisodes sur 345. Les épisodes plus anciens se trouvent dans le flux du podcast.
Podcasts similaires
Plus de podcasts : Histoire
C’est votre podcast ?
Confirmez-le avec une entrée dans votre flux : vous recevez ici un code, vous l’ajoutez comme podcast:txt dans le canal de votre flux, et nous le vérifions. Votre podcast apparaît ensuite comme « vérifié » sur SoundNode.