Радіво Алкіна

«Діду, а як раніше гуляли, як світло виключали?» Дід Алкін веде ефір просто з дискотеки — з кінобудки сільського клубу, на Андрія.

Українська аудіодрама про Андріївські вечорниці, калиту, білий танець і ніч, коли вимкнули світло.

«Радіво Алкіна» — україномовна аудіодрама-монодрама. Дід Алкін при старій німецькій радіостанції розповідає все, що йому спадає на думку, і ставить пісні, які колись записав зі своїм церковним (колишнім) хором на магнітофон.

Епізод 05. Випав перший сніг, і дід Алкін повіз станцію на санчатах у клуб — туди, де всі свої. Унизу Андріївська дискотека, а він нагорі, у старій кінобудці, де колись крутили «Землю» Довженка, і веде передачу наживо. Хлопці під одною стінкою, дівчата під другою, і всі дивляться в коробочки. Приїжджий парубок назвався спершу Дідом Жеєм, потім Кобзою, і заспівав реп — а дід упізнав у ньому дяка, що читав Псалтир. Тарас прийшов з війська на три дні. А посеред білого танцю хтось тихо постукав у двері кінобудки.

Потім вимкнули світло. На весь клуб лишилася одна лампа — у станції. І пан Швабринський поліз кусати калиту.

Найкраще слухати ввечері, при свічці. А на Андрія — ще раз.

Розділи

0:00 Холодний вхід: «Андрію, Андрію!» з клубу

0:27 Ефір з кінобудки. «А хто — мої?»

2:18 Залицяння: коробочки і тіліграми

2:54 Андрій Первозваний і Валентин

4:03 Дід Жей і калита, що не влізла в плейлист

4:49 Благодійний концерт: «Я — Кобза!»

5:47 Дід — ШІшний?

7:05 «Червоні кросівки» — пісня

8:08 Реп — то дяк. Дівчина в червоних

9:21 «Про Іванка» — ремікс хору

10:02 Галя скаче, як молода

10:24 Тарас: «чи вернеться»

11:15 Білий танець: «Перший сніг»

12:17 Стук у кінобудку

13:50 Світло вимкнули

14:30 Калита: пан Калитинський і пан Швабринський

16:27 Як гадали: вареники, Рябко і ворота

17:06 «Ой не ходи, Грицю» — співає вся зала

19:09 Дали світло. Кошик опеньок

19:41 «Подумаю»

20:12 Кінець зв'язку

Автор, голос, звук — Zamoro4ko (голос перетворено в ElevenLabs) · Пісні хору: Suno, тексти й музичний задум автора · Ілюстрації й анімація: ШІ за задумом автора

«Я постійно повертаюся на те саме місце». Дід Алкін нарешті спіймав чужий голос з ефіру й записав на касету.Аудіодрама про блуд, дуб на роздоріжжі і про те, як виходять на голос.

«Радіво Алкіна» — україномовна аудіодрама-монодрама. З лісового сховку, при старій німецькій радіостанції, дід Алкін розповідає все, що йому спадає на думку, і ставить пісні, які колись записав зі своїм церковним (колишнім) хором на магнітофон.

Епізод 04. Осінь, після Покрови, туман такий, що з ганку ганку не видно. Голос, який щоночі влазить у кінець передачі, нарешті сказав щось розбірливе, і Гануся теж його чула. А сам Алкін пішов по опеньки в ліс, який знає як свою макітру, і тричі вийшов на той самий дуб. Учетверте дуб привітався першим. Перевзувався, сидів на пеньку, вивертав сорочку, і тільки на штанах блудові стало не до сміху.

Ще в цьому ефірі: чого не можна піднімати на перехресті, старий Гриць, що пішов по гриби в сорок шостому, сеанс в Оленки, пісенька малої з шостого класу і гул над землянкою посеред передачі.

Найкраще слухати ввечері, коли за вікном туман.

Розділи00:00 Касета «Спіймав». Туман після Дідів01:43 Голос, що ходить колом03:31 «Ходить блуд» — пісня04:42 Як мене блуд водив: опеньки і навігатор05:51 Дуб на роздоріжжі06:31 Як обдурити блуд07:52 Касета ще раз: дуб і перехрестя08:29 Чого не можна робити на перехресті09:25 Хто в нас блукав: старий Гриць і Гануся10:59 Сеанс в Оленки11:45 Мала співала, а Оленка почула13:28 Блуд у небі15:52 Як я вийшов з лісу18:05 «На голос іди» — пісня21:23 Кінець зв'язку

У випуску звучать пісні Церковного (колишнього) хору діда Алкіна: «Ходить блуд», «На голос іди». А третю, «Навиворіт», дід в ефір не дав.

Автор, голос, звук — Zamoro4ko (голос перетворено в ElevenLabs) · Пісні хору: Suno, тексти й музичний задум автора

— Діду, а скільки вам років? — Сто п'ятсот. — А коли ви знайшли в собі внутрішнього діда?От тобі й маєш. Аудіодрама про осінні Діди, душу і село, де завелася своя психологиня.

«Радіво Алкіна» — україномовна аудіодрама-монодрама. З лісового сховку, при старій німецькій радіостанції, дід Алкін розповідає все, що йому спадає на думку, і ставить пісні, які колись записав зі своїм церковним (колишнім) хором на магнітофон.

Епізод 03. Жовтень, напередодні Дмитрівської суботи. У школі Геловін, а в нас Діди: вікно прочинити, ложку на стіл, хліба вкраяти. Оленка, яку все село змалку звало Зміючкою, вернулася з міста з дипломом психолога і ходить по хатах шукати з людьми внутрішню дитину. Дійшла й до Алкіна. А тоді прийшов малий Бодик і спитав таке, на що дід досі думає.

Ще в цьому ефірі: казка про Івасика-Телесика, яку дід розказує не так, як у книжці, і стіл на Діди, де кожному своя ложка.

Найкраще слухати ввечері, при свічці.

Розділи00:00 Радіво Алкіна в ефірі. Діди замість Геловіну02:20 Зміючка-Оленка04:27 «Колискова для зміючки» — пісня07:48 Внутрішня дитина09:33 Сеанс на лавці11:40 Бодик і внутрішній дід14:02 «Епічна про Телесика» — пісня16:53 Казка на ніч, не так, як у книжці18:43 Стіл на Діди22:15 «Проростають діди» — пісня25:18 Кінець зв'язку

У випуску звучать пісні Церковного (колишнього) хору діда Алкіна: «Колискова для зміючки», «Епічна про Телесика», «Проростають діди».

Автор, голос, звук — Zamoro4ko (голос перетворено в ElevenLabs) · Пісні хору: Suno, тексти й музичний задум автора

Папороть не цвіте. Їй Богом і ботанікою не положено, вона спорами розмножується. Але людей це ще ніколи не зупиняло.

«Радіво Алкіна» — україномовна аудіодрама-монодрама. З лісового сховку, при старій німецькій радіостанції, дід Алкін розповідає все, що йому спадає на думку, і ставить пісні, які колись записав зі своїм церковним (колишнім) хором на магнітофон.

Епізод 02. Купальська ніч. Дід згадує, як воно було: вінки, які пливуть не туди, Гануся, якій треба пояснити, як на тих вінках ворожать, стара касета з голосом Максима, електричне багаття біля будинку культури і ліс, куди краще не ходити після ста грам. Особливо якщо тобі сімнадцять.

Найкраще слухати вночі, з вимкненим світлом.

Розділи00:00 Землянка. Папороть не цвіте03:51 «Ой підемо в темний ліс» — пісня06:53 Касета з Максимом07:42 Купала біля будинку культури11:20 За вінком16:45 «Ой на Йвана, на Купала» — пісня20:21 Добраніч21:21 «Ой, догулялись» — пісня

У випуску звучать пісні Церковного (колишнього) хору діда Алкіна: «Ой підемо в темний ліс», «Ой на Йвана, на Купала», «Ой, догулялись».

Автор, голос, звук — Zamoro4ko (голос перетворено в ElevenLabs) · Пісні хору: Suno, тексти й музичний задум автора

Українська аудіодрама одного голосу. Дід Алкін знайшов у лісі стару німецьку радіостанцію, поставив її в землянці під молодою сосною і виходить в ефір. Розповідає все, що спадає на думку: про село, де кожен сусід наче вийшов з народної пісні, про дружину Ганусю, про дівку із зеленим волоссям (чи то мавка, чи тепер така мода), про свята й повір'я. Між розповідями ставить пісні, які колись записав на магнітофон зі своїм Церковним (колишнім) хором. А під кінець кожного ефіру озивається чужий голос.

Автор, голос, звук — Zamoro4ko. Голос перетворено в ElevenLabs, пісні хору — Suno.