У пошуках Авторитету. Частина 70. Що робити з гнівом, з образою? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 70

Що робити з гнівом, з образою?

Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

У програмі:

Відповідь на запитання: ранні християни не переносили відпочинку на неділю!

Воскресіння - це стосунок з Особою.

Ми як християни постійно зосереджуємося на Особі, яка залишилась між нами. Є досвід присутності Воскреслого.

Воскресіння святкується у спільноті учнів.

Читання: Євангеліє від Матея, 5, 21 - 26

Не вбивай!

Ісус гнів прирівнює до вбивства.

Гнів - це енергія щоб захиститися. Коротко: не дій під впливом гніву. Не дозволь, щоб гнів зазгніздтвся у твоє життя.

Гнів - людина накручується.

Список людей на яких ображаюся.

Якщо я тримаю у собі такі думки: гнів як образа, гнів як ненависть - воно мене зʼїдає.

Коли я вбогий духом, коли є кривда - впускаю Бога між себе і ту особу.

Запануй над своїм гнівом.

Назвати, що відбувається у серці. Це - гнів не скерований на захист, а на те, щоб кривдити.

Де знаходиться гнів?

Рівень духа, душі, почуття, розум, тіло.

Завжди у кожну подію, у кожну ситуацію потрібно впроваджувати Бога. Суд належить тільки Богові.

Якщо людина не стає на коліна перед Богом - вона там є авторитетом.

Нема заборони на гнів.

Гнів Ісуса накерований, щоб допомогти людині повернутися до Бога.

Щоразу Ісус, гніваючись, не грішить. Він називає справи своїми іменами.

Ми не навчені правильно гніватися.

Не робіть помилок у гніві.

Нехай сонце не заходить над вашим гнівом.

Мистецтву вміння не тримати гнів потрібно навчитися.

Диявол той, який осуджує і оскаржує.

Не вбий - це не зовнішнє! Це те, що відбувається у серці.

Молитва за кривдника.

Коли ми скеровуємо гнів на себе - він починає розʼїдати.

Гнів скеровуємо на себе, або не на тих, які нас кривдили.

Нам потрібен Бог.

Людина, яка мене скривдила, скоріше за все під впливом диявола. Ми боремося не проти тіла і крові, а проти диявола, який хоче, щоб ми розділилися.

Мені потрібно впустити Бога. Тут - блаженства.

Гнів потрібно скерувати на те, щоб вкласти зусилля і справитись з болячкою.

Біль серця - мені потрібно цим зайнятися. Інакше я буду діяти під афектом.

Ми не заспокоїмося у людських стосунках. Справедливий лише Бог.

Побачити нашого кривдника, як бідну людину, яка потребує конфронтації, але не моєї дії.

Список тих, на кого гніваюсь: 12-ти крокова програма, модель 5 ключів.

Носіння у серці думок ненависті - це потрійне вбивство: беру молоток і бʼю себе по голові, думаючи що бʼю людину, яка мене скривдила.

Заступатися за кривдника - високий рівень.

Мій гнів руйнує й інших теж.

На рівні думок і серця розуміти як впустити Божу благодать.

Розум скерувати, щоб воля стала на коліна. Дати місце Богові.

Засудження будується на дуже сильній гордині. Навчитися на початковому рівні передати цей суд Богові.

Жодна людина не є більшою: у нас різні рівні служіння.

Є два начала, якими собі потрібно порадити: гнівливе начало і з пожадливістю.