Veritas

1. У пошуках Авторитету. Частина 81. Любов — сутність Бога. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   3 novembre 202657 minÀ suivre

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 81. Любов — сутність Бога. Ненависть — пропозиція дияволаСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Як розділити любов до ближнього і …

   Notes de l’épisode

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 81. Любов — сутність Бога. Ненависть — пропозиція диявола

   Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   
   

   Як розділити любов до ближнього і ненависть до ворога?

   
   

   Ворог - хтось, хто «інший», хто не є з кола твоїх ближніх.

   Ворог - той, хто тебе ненавидів.

   Ненависть - я тебе не хочу бачити.

   
   

   Ненавиджу - це спосіб справитися з конфліктом.

   Як можна любити людину, яка мене скривдила?

   Ісус дає Одкровення.

   Ми маємо погляд Божий.

   
   

   Ненависть як спосіб стосунку?

   
   

   Ми хочемо подивитися через Христа.

   Ключем погляду на ворога мого є Христос.

   
   

   Через Христа. З Христом. І в Христі.

   
   

   Вся любов, яка є у людині - походить від Бога. Ненависть - сутність диявола.

   
   

   Ненависть починається через брехню диявола. Через цю брехню він ранить людину. Людина починає або ненавидіти прямо людину, яка її зранила, або про когось іншого.

   
   

   Диявол діє через кривду. Людина починає жити законом ненависті.

   Якщо людина не бачить закону любові, вона не знає як інакше реагувати.

   
   

   Іноді плутають злість і ненависть. Злість - це емоції і порушені межі. Як мені цьому зарадити?

   Злість - добра енергія, яку потрібно згадати у доброму напрямку.

   «Кріпіться у Господі та могутності Його сили» (З послання до Ефесян)

   Боротьба відбувається у моєму серці.

   
   

   Бог робить все, щоб повернути кожну людину у Царство добра і Царство любові. Однак Він не втручається насилу у той простір, де темрява вирішила створити свій світ.

   
   

   Щоб спасіння відбулося - людині потрібно захотіти.

   
   

   В контексті ненависті людина голодна справедливості. В молитві я впроваджую туди контекст Божий.

   
   

   Гріх проти Святого Духа - не бажання прийняти спасіння.

   Ненавидячи людину я виключаю Бога. Я беру на себе владу бути суддею. Бути Богом.

   
   

   Молитва є духовним ланцюжком між мною і людиною.

   
   

   Любов до ворогів - це погляд. Я не бажаю ворогові зла і пекла. Я бажаю ворогові навернення.

   У кривді людина може реагувати по різному під впливом емоцій.

   Коли людина може включити розум, робити висновки.

   Ісус на Хресті: «Отче, прости їм, бо не знають, що творять», - я хочу, щоб у цю ситуацію увійшов Бог.

   
   

   Багато молимося про мир, але просимо про навернення ворога, явлення у Фатімі. Богородиці: Моліться за навернення росії. Це війна на духовному рівні.

   
   

   Ненависть помножує ненависть. Насилля помножу насилля. Тішиться цьому невидий ворог, який за цим стоїть.

   Злий дух шукає місце, де нема благодаті. Злий не має відпочинку, але коли він паразитує на добрі.

   
   

   Людина задається причиною зла, і чому Бог «не наведе порядок»: ми є на війні, яка є війною духовною.

   
   

   Бог дав безкінечне буття людині і ангелам. Бог не може забрати буття.

   Демони не є творцями буття.

   Мало повстати пекло - місце де вони створили, де перебувають.

   
   

   Є лише два Царства: Боже і темряви.

   
   

   Як можемо молитися?

   Це може бути Отче наш.

   
   

   У кожному стражданні Бог дасть мені відповідну силу.

   
   

   Ми в молитві ставимо між собою і ворогом, між собою і дияволом - Божу силу і благодать.

   
   

   Стосунок до ворога - це хрест людини. Нести свій хрест- є ворог, є людина, яка мене кривдить. Я можу молитися за ту людину, але я можу молитися і бути в благодаті.

   Ісус приніс мир мені. Ми можемо будувати простір миру. Але є багато людей, які не прийняли Ісуса. Мир - це стан серця.

   Реальність - згодитися з достатньо великою кількістю зла, якої не можна уникнути.

   
   

   
   

   Чим ми більше зʼєднані з Отцем - тим більший хрест ми можемо взяти на себе. Знайтись у цьому можна, коли я зміцнюю свій стосунок з Ісусом.

   
   

   Прийняти даність. Змінити можу лиш те, що можу змінити.

   Є глобальний і локальний стан. Є моя відповідальність. Ти повернись до свого. Бери відповідальність за своє серце. Більше - це не твоя відповідальність. Ми не знаємо, куди рухається світ.

   Блаженні миротворці - творити клаптик миру.

2. У пошуках Авторитету. Частина 80. Логіка помсти і логіка справедливості Божої. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   19 octobre 202648 minÀ suivre

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 80. Логіка помсти і логіка справедливості Божої Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Вбога людина — це проста людина.Усе, що написано …

   Notes de l’épisode

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 80. Логіка помсти і логіка справедливості Божої

   
   

   Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   Вбога людина — це проста людина.

   Усе, що написано в Євангелії, — наслідок стосунку з Ісусом.

   Логіка Євангелія відкривається, коли людина занурюється у стосунок.

   «Око за око, зуб за зуб». «Не противтеся злому!»

   Закон «око за око» — це вже був високий рівень розвитку.

   Важливо дивитися на Одкровення як на розвиток. Бог — як педагог.

   Тема помсти дуже глибока, особливо під час війни. Це складна тема.

   Помста — це спосіб жити далі: родова vendetta.

   Тема помсти як тема відплати сильно нас торкається.

   
   

   Жити помстою — це світогляд.

   Чи я сконфронтував Євангеліє з досвідом зустрічі з кривдником?

   Логікою неможливо зрозуміти, як це — не мститися, любити ворогів.

   Людина, чинячи зло, вже сама накликає на себе помсту. Людина відчуває наслідки гріха. Кривдник — це скривджена людина.

   «Не противтеся злому» — не ведіть боротьби зі злими.

   Коли я починаю думати про це, мене опановує почуття кривди й логіка помсти: я опускаюся до його рівня бачення світу. Ісус показує, що Він інакше реагує на кривдника.

   Він не входить у цю логіку, не використовує інструментів зла. Він відходить.

   Не входь у це! Не дай, щоб зло тебе захопило!

   З іншого боку, це не знімає з мене обов’язку й права захищатися.

   Бачення Божої справедливості. Нам потрібно усвідомлювати, що існує людська справедливість без світла Божественного Одкровення.

   Помста ніколи не приносить задоволення й почуття завершеності.

   Логіка помсти отруює людину.

   Коли я мщуся, то сам стаю кривдником.

   Важливо, щоб людина понесла покуту за наслідки своїх вчинків.

   Потрібно дивитися на мотивацію.

   Якщо немає до кого звернутися по справедливість, дух жалю й помсти може нас зруйнувати.

   Ми не можемо жити в дусі жертви. Нам потрібно звертатися до відповідних інстанцій, коли нас скривдили.

   Єдиною справедливою інстанцією є Бог. Люди несправедливі.

   Я дивлюся на кривдника як на бідну людину.

   Молитва хворого друга, молитва кривдника.

   «Господи, прости їм, бо не знають, що чинять». Це може побачити лише людина, яка увійшла в логіку блаженств.

   Відпустити клаптик несправедливості — отримати натомість у сто разів більше, якщо дивитимуся Божим поглядом. Це приходить як наслідок метаної — зміни мислення. Мені відкривається інший світ. Це непросто.

   Більшість людей живе логікою помсти й несправедливості.

   Чи є образа помстою?

   Якщо я залишаю образу й не впускаю туди Ісуса, вона залишається формою помсти.

   Одна з форм помсти: «Ти не заслуговуєш на мою увагу!»

   Це логіка пошуку покарання: я караю людину своєю образою!

   У 12-кроковій програмі: побачити, як працює кривда.

   Що я роблю, коли мене кривдять? Які в мене є інструменти?

   Бог у Своїй турботі про іншу людину хоче, щоб у момент, коли я досвідчую кривду, я був Його знаряддям для навернення цієї людини.

   Ісус на хресті втратив усі гарантії безпеки, але не втратив Царства Божого. Істина полягає в тому, щоб пізнати Отця й Ісуса.

   Логіка така: людина, проникнута Ісусом, дивиться на кожну ситуацію з погляду того, як донести Добру Новину кожній людині.

   Війна — це поле для лукавого, щоб втягнути людей у логіку помсти. З іншого боку, це можливість для людини переосмислити, у чому полягає сенс життя.

   Помста — як окрема війна. Це внутрішня війна.

   Диявол хоче втягнути нас у війну не лише через зброю, а й у війну як спосіб життя.

   Логіка помсти не є Христовим виміром.

   Боротьба відбувається на рівні питання: чи поглине мене логіка помсти?

3. У пошуках Авторитету. Частина 79. Правдивість і чесність у стосунках. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   7 octobre 202650 minÀ suivre

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 79. Правдивість і чесність у стосункахСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРЧим є християнство? Це - стосунок.Любов, ненависть, щастя, нещастя …

   Notes de l’épisode

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 79. Правдивість і чесність у стосунках

   
   

   Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   Чим є християнство? Це - стосунок.

   Любов, ненависть, щастя, нещастя - життя крутиться навколо того ж.

   
   

   Про стосунок до Бога. До себе. До інших.

   
   

   Людина змінюється: сьогодні я вже не такий, як був вчора інакша через рік.

   Серце динамічне.

   Пізнавання себе самого ніколи не знуджується.

   
   

   Є триангулярність - три кути.

   
   

   Ісус невидимий, але появляється видимо.

   
   

   Якщо я не зациклююсь на минулому: ти вчорашній - це не ти сьогоднішній. Тут є динаміка, глибина стосунку.

   
   

   Те, що торкається вічності - не може знудитися.

   Коли це живий стосунок- будь що має перспективу безкінечності.

   
   

   Змінюється вік - розширюється досвід - змінюється динаміка.

   Якщо працювати на стосунки - вони не можуть бути не цікавими. Якщо цього нема - там є лицемірство. Там нема чесності.

   
   

   Християнство - це не віртуальний спосіб життя.

   
   

   Зріле християнство тоді, коли людина бере відповідальність за присутність у організмі.

   
   

   Правдивість і чесність у стосунках

   
   

   Ісус говорить: не клянись не правдиво! Говори правду! Будь чесним!

   
   

   Чому людина би мала клястись? Вона хоче підтвердити: моє слово має вагу.

   Правду не потрібно захищати. Достатньо, що ти говориш правду. Якщо тобі не вірять - то правду не треба захищати

   
   

   Нехай буде ваше слово: «так – так» - «ні-ні»! Що понад це - це від лукавого.

   Це - питання вірності, а не лицемірства.

   
   

   Ісус є авторитетом Правди.

   Коли у стосунках нема довіри, чесності, щирості - стосунки помирають.

   
   

   Щоб відійти від залежності - потрібно піти у чесність. Принцип 12-ти крокової програми: признатися перед собою про свою залежність. Я визнаю, беру відповідальність, і мені потрібна допомога. Без правди людина не визволяється. Стосунок не розвивається, якщо у ньому нема правдивості.

   
   

   Для правдивого стосунку потрібна правдивість.

   
   

   Ми шукаємо любові, шукаємо щастя. А що таке Правда?

   Щоб знати, що таке правда - нам потрібно пізнавати Ісуса.

   
   

   Ісус у Євангеліях описаним щирим, чесним і правдивим. Ісус - ікона правдивого, відвертого, щирого, який мудро, відповідно до ситуації- мовчить, говорить.

   Правдивість притягує до Ісуса.

   
   

   Людина може навіть мовчати. Коли людина бреше, комбінує - там є страх, вигода.

   Де є страх - нема любові. Де є страх - нема довіри

   
   

   Мовчання - це не брехня.

   
   

   Диявол так і функціонує - напівправдами.

   
   

   Стосунок в корисливості не розвивається!

   
   

   Не може працювати стосунок, у якому люди не відважиться бути у щирості.

   
   

   Нам складно навіть перед собою бути щирими.

   
   

   Потрібна інша особа, яка ініціює правдивість!

   
   

   Принцип правдивості - універсальний принцип.

   
   

   Без рішення - бути правдивому , принцип правдивості не буде працювати.

   
   

   Чесність з іншими - плід правдивості.

   
   

   Нести відповідальність за наслідки у правдивості.

   
   

   За правдою є любов. Правди без любові не існує

   
   

   Правду потрібно засмакувати.

   Ісус віддав своє життя за Правду.

   
   

   Практикувати правдивість і щирість - це форма життя.

   Хай буде ваше слово: «так-так!» - «ні -ні!»

4. У пошуках Авторитету. Частина 78. Пожадливість противник любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   23 septembre 202646 minÀ suivre

   У пошуках Авторитету. Ч. 78 Пожадливість противник любові. о.Євген Фізер та єп. Микола Лучок ОРУ програмі:Навчання Ісуса завжди повʼязане з досвідом.Євангеліє не можливо зрозуміти. Навчання Ісуса не можливо …

   Notes de l’épisode

   У пошуках Авторитету. Ч. 78 Пожадливість противник любові. о.Євген Фізер та єп. Микола Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   
   

   Навчання Ісуса завжди повʼязане з досвідом.

   
   

   Євангеліє не можливо зрозуміти. Навчання Ісуса не можливо зрозуміти сухим інтелектом.

   
   

   Блаженні чисті серцем. Контемпляція.

   
   

   «Є» - це я маю досвід: як добре коли живу з чистим серцем.

   
   

   Якщо когось доторкає - це дар Духа Святого.

   
   

   Гріх проти любові може зрозуміти лише людина, яка знає, що таке любов.

   
   

   Якщо це помилка - дія проти любові, то якщо людина чесна, вона побачить, що це її руйнує.

   
   

   Я не маю права говорити про щось, якщо це не переживаю з любові.

   Любов завжди первинна.

   Людина шукає любов не там де вона є. Ми всі шукаємо любові.

   
   

   Навчання Ісуса не було мораль. Це - дивіться і слідуйте за Мною!

   
   

   Про що йдеться: «кожен хто дивиться на жінку з пожаданням?»

   
   

   Пожадання - знецінює іншу особу. Це має наслідок на інші стосунки.

   
   

   Людина, яка живе в перелюбі - у неї проблеми в реалізації себе. Що з тобою відбувається?

   
   

   Статеві стосунки задумані, щоб людина розкрилась. Щоб людина розкрилась - на стосунки потрібно працювати.

   
   

   Одна з проблем у нашому житті - стосунок не є первинним. Часто на першому місці праця, робота, задоволення - стосунок посуваються.

   
   

   Ідеал потрібно шукати. Ми носимо у серці ідеал.

   Розмови, ділення - втрачені. Найбільше у стосунках потрібно інвестувати у стосунок.

   
   

   Не можна себе обдурити, Бога, чоловіка, жінку, дітей: якщо ти мені важливий – я знайду на тебе час!

   
   

   Може бути: ти важлива частина, але не є в пріоритеті.

   Проблема в пріоритетах: те, що найважливіше не є на першому місці.

   
   

   Конструювання життя з згідно з принципами буття.

   
   

   Пожадливість, перелюб - це брак стосунку.

   
   

   Нам довший час потрібно зцілюватися. Де взяти метод? Це читання чотирьох Євангелій.

   
   

   Слово - Logos, потрібно ставити на початок.

   Проблема сучасності на духовній дорозі - багато фрагментаричності.

   
   

   Перше, кого ми маємо супроводжувати - один одного. Найближче коло.

   Ісус запрошує не на якийсь час. Це на постійно.

   
   

   Чи я залишуся вірним любові Христовій?

   Любов розвивається. Має різні фази.

   
   

   Любов не є в стагнації. Це - постійний стосунок.

   
   

   Не мати часу на іншого - це теж спосіб перелюбу. Враження - це теж пожадливість.

   
   

   За найближчі стосунки я відповідальний у першу чергу. І це - труд.

5. У пошуках Авторитету. Частина 77. Пожадливість проти якісної любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   7 septembre 202652 minÀ suivre

   "У пошуках Авторитету". Пожадливість проти якісної любові. Частина 77. Співрозмовники: о.Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Ісус реаліст.Якщо нема стосунку з Богом – випливають інші гріхи.Не …

   Notes de l’épisode

   "У пошуках Авторитету". Пожадливість проти якісної любові. Частина 77. Співрозмовники: о.Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   
   

   Ісус реаліст.

   
   

   Якщо нема стосунку з Богом – випливають інші гріхи.

   
   

   Не гріх є в центрі, а стосунок.

   Навчання Ісуса – зашифроване. Це – мова образів, щоб докладати зусилля.

   
   

   Тема вбивства і перелюбу – центральні.

   
   

   Куди ти направиш своє серце?

   
   

   Як створена сексуальність?

   
   

   Користання жінки через погляд – це вже є дія проти любові.

   
   

   Що Бог зʼєднав – людина нехай не розʼєднує!

   Коли ти дивишся з пожаданням…

   
   

   Є порядок Божий. Св. Августин його називає Ordo Amoris – порядок любові. Коли ми його порушуємо – у життя входить смерть.

   
   

   Якщо ми не знаємо порядку: Заповідей, блаженств - тоді ми не розуміємо у чому проблема. Без слухання у сучасному світі ми не зрозуміємо чому щось не можна.

   Гріх – не гріх: це не християнство. Християнство - це дорога до цілісності, до повноти, до любові.

   
   

   Якщо я не впорядкую – я не цілісний.

   
   

   Глибший рівень кривди: якщо нема Євангелія – ніби говоримо, але не розуміємо, що ми говоримо. Це – не питання світу.

   
   

   Моє тіло – це святиня. Це - храм Духа Святого. Коли хтось користається мо=їм тілом – сумління має говорити: це – не те. Це – не добре.

   
   

   Про гріх Давида. Око – це прямий контакт із серцем. Вміти відчути і назвати пожадливий погляд. Потрібно вміти назвати. Це – не око спокушає. Мені чогось бракує.

   
   

   В чому наша трудність? У нас нема пауз!

   Є велика потреба у реколекціях, у молитві.

   У більшій мірі ми вибираємо як провести день. Пауза – це конфронтація. Ми. – споживачі.

   
   

   Про гріх самозадоволення. Сексуальність – Божий дар. Зловживання – руйнйє людину.

   
   

   Пророк – наше внутрішнє сумління.

   
   

   Зріла людина: вибір цілісності і свободи.

   Серце чисте створи в мені.

   Зусилля мають бути накеровані не на боротьбу з гріхом.

   
   

   Рекомендовано до прочитання: ІІ Книга Самуїла, 11-15 розділ

   Псалом 50 (51)

6. У пошуках Авторитету. Частина 76. Перелюб — дія проти любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   25 août 202648 minÀ suivre

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 76. Перелюб — дія проти любові.Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Що означає: «Не чини перелюбу»?Перелюб — дія проти любові.Вісім …

   Notes de l’épisode

   Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 76. Перелюб — дія проти любові.Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   Що означає: «Не чини перелюбу»?Перелюб — дія проти любові.

   Вісім блаженств — простір Божественного порядку.Потрібно мати перед собою чіткий орієнтир: куди нас веде Ісус як Авторитет?Святість — це бажання зреалізувати своє життя.

   Ісус говорить про вбивство і перелюб, особливо акцентуючи на цих темах.Чимало труднощів і конфліктів у стосунках пов’язані з кривдою, темою вбивства та сексуальністю.

   Людина має в собі здатність до гніву і сферу сексуальності.

   Ісус іде глибше: кожен, хто дивиться на жінку з пожаданням, уже вчинив з нею перелюб.

   Ми маємо природний потяг одне до одного.Сексуальність вписана в людину, інтегрована в неї. Я є людиною, а людина має стать.

   Що означає: «Не чини перелюбу»?Що означає чинити перелюб?

   Чужоложство — бути в чужому ліжку.Перелюб — це дія, яка руйнує любов.Чи ці стосунки руйнують, чи будують?

   Кожен чоловік і кожна жінка в дорослому віці можуть створити союз одне з одним.Коли є цілісність, чоловік і жінка обдаровують одне одного духовно й тілесно.

   У контексті перелюбу я користуюся іншою людиною лише для того, щоб задовольнити своє сексуальне пожадання. Я дію проти любові. Я маю дотримуватися меж.

   Один чоловік єднається з однією жінкою. Вони обіцяють одне одному вірність до смерті.

   З яким пожаданням я дивлюся?Коли я дивлюся на іншу людину як на предмет для задоволення своєї сексуальної пожадливості.

   Бог завжди вірний.

   Ісус говорить: перелюб є злом проти любові. Людині, яка не має вибудуваних стосунків з Ісусом, важко це зрозуміти.

   А де тут Христос?Християнство ставить високу планку.

   Чистота і любов можливі, якщо, входячи у стосунки з Ісусом, я переживаю досвід того, що мене люблять.Коли я використовую іншу людину або дозволяю використовувати себе — це завдає болю.

   Навчання Ісуса стосується також і жінок.Дивитися з пожаданням — означає користуватися іншою людиною, а це руйнує і мене самого.

   Людина, яка пізнала смак свободи та чистих стосунків, цінує стосунки, в яких інша людина не сприймається як предмет. Чоловік і жінка мають працювати над своїми стосунками та єдністю.

   Як дивитися без пожадання?Прославити Бога за красу цієї жінки — і це змінює мислення: не використати її для себе, а прославити Бога.

   Чим глибше входиш у стосунки з Ісусом, тим чистішим стає погляд.Усі наші слабкості можуть вести нас до глибших і ближчих стосунків з Богом.Над близькими стосунками потрібно працювати.

   Якщо дивитися на стосунки чоловіка і жінки в ширшому контексті, то целібат — це дорога іншої форми цілісності.

   Цілісна сексуальність у сім’ї можлива тоді, коли обоє занурюються у близькі стосунки з Богом.Інстинкт самозбереження і розмноження дані нам для того, щоб ми захищали життя і творили.

   На перелюб потрібно дивитися в контексті любові.Чоловікові й жінці потрібно постійно рухатися вперед і багато працювати над своїми стосунками.

   Важливо дивитися на статус людини, з якою я будую стосунки.

   Часто люди не бачать глибини ран, які призводять до того, що вони починають використовувати одне одного в сексуальній сфері.

   Що означає, що чоловік є зрілим?Який союз є безпечним?

   Коли відбувається блокування зачаття?

   Молоді люди залишають батька й матір і починають співжити.

   Кожна історія унікальна.Водночас існують і цивілізаційні тенденції.

   Хто показує приклад?Чому ні?

   Кожен має сам собі відповісти: чому пожадливий погляд на жінку чи чоловіка є перелюбом? Чому це діє проти любові?Де я можу насититися любов’ю?

   Уникати гріха — це лише перший рівень. Глибший підхід — іти дорогою звільнення.Мені це шкодить. Що відбувається всередині мене?Якщо є близькість з Богом, я буду уникати того, що руйнує мене.

   Наша проблема — нестача любові. Ми недолюблені. Ми поранені. Ми зловживаємо іншими.

   Коли ми грішимо, то стаємо перелюбниками щодо Бога, бо відвертаємося від Нього.

   
   

7. У пошуках Авторитету. Частина 75. Кривда: відповіді на запитання. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   25 août 202658 minÀ suivre

   Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 75. Кривда: відповіді на запитання. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Правда, коли ти її чуєш, вона відгукується. Правда є …

   Notes de l’épisode

   Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 75. Кривда: відповіді на запитання. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   
   

   Правда, коли ти її чуєш, вона відгукується. Правда є всюди.

   
   

   Коли людина слухає - відповідає на правду. Це - містична духовність.

   
   

   Тематика прощення важка.

   Отримувати звільнення: непробачення руйнує нас.

   
   

   Суть в пробаченні: коли я досвідчую кривду - закриваюся, або мені хочеться, щоб кривдник був покараний. Що відбувається у моєму серці?

   
   

   Кривда - це рана, яка починає людину руйнувати, якщо її не зцілити.

   
   

   Що краще: наслідки кривди у собі зцілити, чи самому стати кривдником?

   
   

   Стратегія життя вибудувана на кривді? На захисті від кривди?

   
   

   Чи доречне питання прощення кривди? Яка відповідна дія? Що я маю робити?

   
   

   Коли людина не може молитися за кривдника: ми не можемо, нам хочеться закритися, помститися.

   
   

   Чи хочу я молитися за кривдника? І тут є вибір.

   
   

   В молитві важливо зрозуміти: це дія, у якій я впускаю Божу благодать.

   Якщо рана не зцілюються - стан погіршується: людина не справилася з кривдою.

   Можуть бути кривди, які ми не розуміємо.

   
   

   Є принцип циклічності: все повторюється, поки не відбувається розірване коло - зміна поведінки. Коли людина хоче вийти з цього кола - Провидіння пропонує варіанти .

   
   

   Кривда - це стосунок з людиною, яка мене скривдила. Ми кривдимось у стосунках і лікуємось у стосунках.

   Зцілення від кривди, коли я вже зможу про неї говорити і не втікати.

   Важливе питання ресурсу, зовнішніх умов, отримати відповідні інструменти.

   
   

   Чи ти готовий/готова попрощатися з чимось?

   Готовність: я роблю дії.

   
   

   «А куди нам іти? Ми вже там були!»

   
   

   Є таке мислення: якщо я молюся за іншу людину, то це може накликати на мене щось погане. Якщо людина говорить про «чорну» смугу, там нема Світлого Бога.

   Я закрився у своїй темряві. Чорна смуга як навіювання.

   
   

   Людина приймає, на яку смугу вона стає.

   Мати труднощі чи страждати - не є наслідком того, що я молюся за кривдника. Темні сили таким чином можуть знеохотити, щоб молитися.

   
   

   Коли людина говорить про кривду - говорить з болем. Якщо людина не шукає виходу, то вона її перекреслює. Це суд.

   
   

   Перекреслити людину - це не дати людині право на життя: коли я хочу, щоб людина щезла. Але я не є подателем життя.

   
   

   Коли ми захищаємо свою державу - ми в захисті віднімаємо життя. Женевська конвенція говорить про людяність. Захист гідності людини має у нас бути. Якщо ми це втратимо - почнемо жити ідеєю помсти , і це може допровадити, що ми як суспільство так змінимося, що будемо карати і кривдити один одного.

   
   

   Навіть якщо вона до кінця життя буде жити за ґратами, бо вона небезпечна. Це те, що приніс Христос. Це - переворот

   
   

   
   

   Чи може людина собі заздрити? У нас є стара і нова людина.

   Дорога, яку пропонує Ісус - це дорога цілісності.

   Заздрість як звинувачення

   Цінність гідності.

   
   

   Боже, нехай буде з ними по твоїй волі - це і є молитва: «Нехай буде Твоя воля»

   
   

   Рекомендовано до прочитання:

   Євангеліє: Мт 5, 25-26

8. У пошуках Авторитету. Частина 74. Суд. Темниця. Вихід. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   20 juillet 202657 minÀ suivre

   Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 74. Суд. Темниця. Вихід. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Де тут мій особистий стосунок з Богом?Ісус задає питання: «Чого ти …

   Notes de l’épisode

   Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 74. Суд. Темниця. Вихід. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   У програмі:

   Де тут мій особистий стосунок з Богом?

   
   

   Ісус задає питання: «Чого ти шукаєш?»

   
   

   Християнство - це не історичний акт, це - особистий стосунок

   
   

   Християнство у сучасному розумінні ті - хто виконує традиційні дії.

   Скільки з тих людей, які ходять у храмом ідуть дорогою, яку вчить Ісус? Це одиниці!

   
   

   А як ти розумієш: гніватися-не гніватися? Як воно впливає на твоє життя?

   
   

   Благословляй свого противника - впускай туди Бога.

   
   

   Гнівайтесь правильно - скеровуйте гнів у потрібному напрямку.

   
   

   Помста і брання на себе роль того, хто карає кривдників у фільмах, - ніколи нема як почувається людина яка помстилася.

   
   

   Справедливий лише Бог. Люди не справедливі. Люди, в певному сенсі, злі.

   Забудьте про ідеальних людей. Люди чорно-білі. У них є добро і зло. Ми наситимось, коли наші стосунки зануримо у Бога.

   
   

   Деколи люди мають бажання образитися, щоб мати «законну» підставу ображатися.

   
   

   Як впустити Бога у кривду?

   Через повторювання фрази: «Отче, прости їм, бо не знають що роблять», можна впустити Бога.

   
   

   Кривдник це людина, яка закрита на Боже благословення.

   Потрібно вміти назвати противника.

   
   

   Мирися з противником, поки ти ще з ним у дорозі. Нехай твоя думка буде наповнена добром.

   
   

   Бути доброї думки - я вирішую, яку силу впускаю у своє життя.

   Не просто мирися - будь доброї думки. Не дозволяй, щоб зле мислення опановувало тебе.

   
   

   Відбулося подія, є реакція. Коли починаю фантазувати, передумовувати, «розмовляти» у голові зі своїм кривдником - я вже потрапляю у вʼязницю.

   Важливий момент: вміння усвідомити - я закриваюся у образі на людину, яка мене скривдила.

   
   

   Людям потрібно задавати пряме питання: чи ти носиш образу, чи ти молишся за кривду? Молитися за кривдника - я не оправдаю його злодіяння. Це - захист мого серця.

   Нехай Бог діє у твоєму думанні і цій ситуації.

   
   

   Ісус на хресті розриває ланцюг.

   Зупинити зло, зупинити війну?

   Ми маємо захиститись і захищатись. (Fulgur), але захищаючись не стати ненавидячими.

   
   

   Не поводитися так само як кривдник. Не стань таким самим як кривдник.

9. У пошуках Авторитету. Частина 73. Гнів. Кривда. Відшкодування. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   6 juillet 202651 minÀ suivre

   Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 73. Гнів. Кривда. Відшкодування.Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Ісус говорить про стосунок до іншої людини. Коли ти назвав …

   Notes de l’épisode

   Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 73. Гнів. Кривда. Відшкодування.

   Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

   
   

   У програмі:

   Ісус говорить про стосунок до іншої людини.

   Коли ти назвав когось дурнем, осудив - і йдеш на молитву?

   
   

   Гнів на брата є перешкодою у молитві.

   Дух Святий є Тим, Який пригадує.

   
   

   Хіба можна забути, що людина когось скривдила?

   
   

   Коли осуджую інших - думаю, що я правий.

   Молитву серця важко практикувати людині, яка назбирала образи.

   
   

   Що значить, що я скривдив брата?

   Якщо з кимось поговорив про третю особу: скривдив подвійно.

   
   

   
   

   У сповіді є один з важливих аспектів: винагородити кривду.

   Примирення - провадити таку дію, щоб вирівняти борг, який я вчинив.

   
   

   Аспект примирення - це лік.

   
   

   Багато людей не вміє сповідатися.

   Сповідь - де Дух Святий чітко мені говорить, де я зробив зло.

   Я жалію, і готовий компенсувати кривду.

   
   

   Якщо нема перепрошення людини, яку я скривдив - нема виконання процесу.

   
   

   Щоб це запрацювало, потрібно розуміти у чому я скривдив людину.

   
   

   Якщо маємо борг у стосунку до когось, то наша молитва і Свята Меса не матиме такого глибокого стосунку.

   Щоб працювали вертикальні стосунки, лакмусовим папірцем мають бути горизонтальні.

   
   

   Коли маємо докори сумління: піди і зроби дії.

   
   

   Непростий момент: вчити говорити прямо, вміти сказати.

   
   

   Коли я не примирюся - то в якому стані моє серце на молитві?

   Дуже багато людей не розуміє, чому не працює молитва.

   
   

   
   

   Прийти перед Лице Боже зі своїми ранами і своїми кривдниками. Бо інакше не можливо рухатися далі!

   
   

   Ми у році Серця Ісуса.

   Внести серце - це бачити своє серце.

   
   

   Задати собі запитання: якою є твоя молитва, якщо носиш кривду на інших?

   Як можеш стати перед Лицем Божим.

   
   

   У сповіді є ця процедура: я молюся, називаю, що зробив не так, маю відшкодувати.

   
   

   Питання: чи ми розмовляємо щоб розпізнати як поводитися відповідно до людини, чи як я можу допомогти.

   
   

   Коли я ділюся з іншою особою, що мені болісно: шукаю підтримки.

   
   

   Розрізняти звинувачення і докори сумління.

   Потрібно конкретно назвати: що не так.

   
   

   Людина, яка не має стосунку з Богом, не розуміє цього рівня.

   
   

   Чому так прискіпливий Ісус?

   
   

   Якщо ти ненавидиш людину - ти живеш у смертельному гріху.

   
   

   Бог помсти не є богом Ісуса.

   
   

   Неможливо помиритися, якщо я не назву свою помилку.

   
   

   Це - медицина. Вміння назвати, у чому моя помилка і за що мені потрібно перепросити: прискіплива праця щоб направити збитки.

   Є внутрішнє примирення: якщо я лише ношу на когось зло і ненависть. Коли почну впускати Господа - може прийти мир у моє серце.

   
   

   Повне примирення приходить, коли я говорю: «Я тебе пробачаю.»

10. У пошуках Авторитету. Частина 72. Кривда. Образа. Наслідки. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    1 juillet 202655 minÀ suivre

    Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 72. Кривда. Образа. Наслідки. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР У програмі: Хто гнівається на брата?Я можу на когось гніватися і закритися у …

    Notes de l’épisode

    Подкаст "У пошуках Авторитету". Частина 72. Кривда. Образа. Наслідки.

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    Хто гнівається на брата?

    Я можу на когось гніватися і закритися у цьому гніві.

    
    

    Євангеліє від Матея 5, 21-26

    
    

    Кожний хто гнівається на брата свого підпадає під суд.

    Ісус концентрується на заповіді: «Не вбивай!» і «Не чини перелюбу!»

    
    

    5 заповідь: про стосунок до людини.

    
    

    «Не вбивай!» - практична вказівка. Перша заповідь: «Люби!» Єдина заповідь Ісуса: «Любіть один одного як Я полюбив вас!»

    
    

    Життя - це любов. Все, що не життя - не любов!

    
    

    Що є мірилом?

    Християнство не працює як щось що я не розумію.

    Ми дивимося на Ісуса Який є взірцем.

    
    

    ЄвМт 5,21: це настільки висока планка, що людині важко зрозуміти.

    
    

    Людині притаманно ненавидіти, злитися, відкидувати.

    Без благодаті ми не можемо зрозуміти навчання Ісуса Христа.

    
    

    Коли я починаю кривдити злістю?

    Resentment: гнів як образа на когось, яка триває роками.

    Коли людьми керує страх вони можуть маніпулювати.

    Гніваюсь на брата - я не справився! Справитися - це мистецтво.

    
    

    Що це за суд? Починаю жити, засуджуючи іншу особу. Я стаю суддею.

    
    

    Подивитися на гнів у контексті своєї історії.

    
    

    Кожен кривдник є скривдженим, який не справився з кривдою. Починає закриватися у собі. Починає кривдити інших.

    
    

    Тримання образи отруює саму людину.

    Ця отрута дуже болить.

    
    

    «Нікчема» - той, який вже не зміниться.

    
    

    Гнів потрібно скерувати на те, щоб почати займатися собою. Своїми болячками.

    Якщо мене хтось скривдив - то це кривдник. Гнів має бути скерований, щоб захистити себе від кривдника.

    
    

    Ідеалізація і очікування.

    Важливо прийняти світ у його реальності.

    
    

    Людина, коли опрацює кривду, стає на вищий рівень.

    Коли навчимося справлятися з кривдою - перестанемо ідеалізувати світ.

    Ідеальний лише Бог.

    
    

    Важливо зізнатися, що я маю дно. Не справляюсь.

    
    

    «Нікчема» ставлю хрест на людині. Це - ув’язнення.

    Бог ніколи не перекреслює людину.

    Бог вірить у мене, що я змінюся, але я не вірю, що інший зміниться.

    Списати людину - величезна гординя і величезна безбожність.

    
    

    Наскільки я уважний до того, що вчить Ісус?

    
    

    Я не є зобовʼязаний жити у стосунках з кривдником. Де Ісуса кривдили - Він звідти йшов.

    
    

    Важливо як справлятися з болем, який наніс кривдник.

    
    

    Наскільки я готовий вкладати зусилля і боротися за когось. За когось близького?

    
    

    Людина, яка перекреслює себе й інших - вона руйнує.

    Спочатку тримаю гнів у собі, потім починаю говорити: це нікчема, третій рівень- відмова від права існування людини (ти - дурень «краще б тебе не було»). Чому людина попадає у геєнну вогненну? Бо це місце вже безбожне.

    
    

    Хто тобі дав право забирати життя?

    
    

    Ісус витримує слабкості учнів.

    
    

    Коли людина перекреслює іншу - вона стає у позиції безбожностію

    
    

    Не перекреслюй людини. Перекреслюючи людину- перекреслюєш Бога.

    
    

    Рекомендації до прочитання:

    
    

    18 розділ Євангелія від Матея.

    
    

    Книга «Вільний», автор Ніл Лозано.

11. У пошуках Авторитету. Частина 71. Життєві стратегії: хибна і відповідна. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    8 juin 202646 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 71. Життєві стратегії: хибна і відповідна. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Ми не можемо виміряти, скільки людей знаходиться у …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 71. Життєві стратегії: хибна і відповідна. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    Ми не можемо виміряти, скільки людей знаходиться у стані гніву.

    Не потрібно шукати скільки. Потрібно зустрітися зі своїм гнівом. Де є вихід – показує Ісус.

    
    

    Що мені робити з моїм болем, моєю кривдою?

    
    

    Рекомендація: Мирослав Маринович «Віра, самопожертва і Боже Слово».

    
    

    Чому важливо, щоб гнів не керував нами у нашому житті?

    
    

    Добрий гнів показує як люди групуються, допомагають один одному.

    
    

    Гнів - енергія дана людині, щоб вона жила. Щоб життя розвивати, захищати, впорядкувати.

    
    

    Якщо я гнів накеровую, щоб руйнувати себе або інших, то це не добре накерований гнів.

    
    

    Зосередитися на тому, як я маю виконувати своє замовлення і служити. Припинити жити очікуванням: потім почати жити, коли закінчиться війна.

    
    

    Стратегія життя - приймаю життя тут і тепер і виконую своє замовлення.

    
    

    Стратегія узагальнення є хибною. Стратегія очікування є хибною. Стратегія відповідальності за себе є вірною.

    
    

    Страждання змушує рухатися у вибір, як я буду справлятися з цим стражданням. Які ми можемо знайти відповіді у навчанні і поведінці Ісуса?

    
    

    Чи вмію я назвати різні рівні гніву?

    
    

    Писання говорить про Спасителя.

    Йн 3:16: «Бог так полюбив світ…»

    
    

    Питання про причину страждань. Страждання є центральною темою нашого життя, з якою нам важко розібратися.

    
    

    Хіба Бог є автором страждань?

    
    

    Людині хочеться зрозуміти як все скласти.

    
    

    Бог не є творцем страждань. Причина: коли віддаляємося від Бога - творимо страждання.

    
    

    В цьому світі нема опції жити без страждання.

    Бог Отець дає згоду на те, щоб Син прийшов у світ, наповнений стражданнями, і Він згідний на те, що Його пошлють на смерть.

    
    

    Ми не народжуємо дітей, щоб вони страждали. Але страждання вписане у наше життя.

    
    

    Чому ми славимо героїв? Вони показали чесноту. Нема більшої любові, ніж коли хто життя дає за друзів своїх.

    Коли хтось віддає своє життя, то це страждання стають благословенням для інших.

    
    

    Коли Бог стає людиною, розриває всі перешкоди. Ісус - «ракета», щоб ми могли зʼєднатися з Тим, що ми розірвали.

    
    

    Це - найвищий рівень явлення своєї любові.

    
    

    Страждання не може зрозуміти людина без Бога. У стражданні відкривається багато добра.

    
    

    Щоб людина любила - їй не вистачає досвіду улюбленості. Якщо у нас дефіцит любові - це у нас основна форма страждання.

    
    

    Вихід зі страждання: досвідчити чиюсь любов.

    
    

    Спільнота є тим місцем, яка готова огорнути людину у стражданні.

    
    

    Страждання вчитель життя

    
    

    Рекомендації для прочитання: Євангеліє від Матея , 5-7 розділ

    Перший лист Святого Апостола Якова

12. У пошуках Авторитету. Частина 70. Що робити з гнівом, з образою? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    27 mai 202655 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 70Що робити з гнівом, з образою?Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Відповідь на запитання: ранні християни не переносили відпочинку …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 70

    Що робити з гнівом, з образою?

    
    

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Відповідь на запитання: ранні християни не переносили відпочинку на неділю!

    
    

    Воскресіння - це стосунок з Особою.

    Ми як християни постійно зосереджуємося на Особі, яка залишилась між нами. Є досвід присутності Воскреслого.

    
    

    Воскресіння святкується у спільноті учнів.

    
    

    Читання: Євангеліє від Матея, 5, 21 - 26

    
    

    Не вбивай!

    Ісус гнів прирівнює до вбивства.

    Гнів - це енергія щоб захиститися. Коротко: не дій під впливом гніву. Не дозволь, щоб гнів зазгніздтвся у твоє життя.

    
    

    Гнів - людина накручується.

    Список людей на яких ображаюся.

    Якщо я тримаю у собі такі думки: гнів як образа, гнів як ненависть - воно мене зʼїдає.

    Коли я вбогий духом, коли є кривда - впускаю Бога між себе і ту особу.

    
    

    Запануй над своїм гнівом.

    Назвати, що відбувається у серці. Це - гнів не скерований на захист, а на те, щоб кривдити.

    
    

    Де знаходиться гнів?

    Рівень духа, душі, почуття, розум, тіло.

    Завжди у кожну подію, у кожну ситуацію потрібно впроваджувати Бога. Суд належить тільки Богові.

    
    

    Якщо людина не стає на коліна перед Богом - вона там є авторитетом.

    
    

    Нема заборони на гнів.

    Гнів Ісуса накерований, щоб допомогти людині повернутися до Бога.

    
    

    Щоразу Ісус, гніваючись, не грішить. Він називає справи своїми іменами.

    
    

    Ми не навчені правильно гніватися.

    
    

    Не робіть помилок у гніві.

    Нехай сонце не заходить над вашим гнівом.

    Мистецтву вміння не тримати гнів потрібно навчитися.

    
    

    Диявол той, який осуджує і оскаржує.

    
    

    Не вбий - це не зовнішнє! Це те, що відбувається у серці.

    Молитва за кривдника.

    
    

    Коли ми скеровуємо гнів на себе - він починає розʼїдати.

    Гнів скеровуємо на себе, або не на тих, які нас кривдили.

    
    

    Нам потрібен Бог.

    
    

    Людина, яка мене скривдила, скоріше за все під впливом диявола. Ми боремося не проти тіла і крові, а проти диявола, який хоче, щоб ми розділилися.

    
    

    Мені потрібно впустити Бога. Тут - блаженства.

    Гнів потрібно скерувати на те, щоб вкласти зусилля і справитись з болячкою.

    Біль серця - мені потрібно цим зайнятися. Інакше я буду діяти під афектом.

    
    

    Ми не заспокоїмося у людських стосунках. Справедливий лише Бог.

    
    

    Побачити нашого кривдника, як бідну людину, яка потребує конфронтації, але не моєї дії.

    
    

    Список тих, на кого гніваюсь: 12-ти крокова програма, модель 5 ключів.

    
    

    Носіння у серці думок ненависті - це потрійне вбивство: беру молоток і бʼю себе по голові, думаючи що бʼю людину, яка мене скривдила.

    
    

    Заступатися за кривдника - високий рівень.

    
    

    Мій гнів руйнує й інших теж.

    На рівні думок і серця розуміти як впустити Божу благодать.

    
    

    Розум скерувати, щоб воля стала на коліна. Дати місце Богові.

    
    

    Засудження будується на дуже сильній гордині. Навчитися на початковому рівні передати цей суд Богові.

    
    

    Жодна людина не є більшою: у нас різні рівні служіння.

    
    

    Є два начала, якими собі потрібно порадити: гнівливе начало і з пожадливістю.

13. У пошуках Авторитету. Частина 69. Закони Божі як реальність життя. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    11 mai 202655 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 69. Закони Божі як реальність життя Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Ісус прийшов не змінити закон, а виконати і виповнити. Ісус …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 69.

    Закони Божі як реальність життя

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Ісус прийшов не змінити закон, а виконати і виповнити.

    Ісус часто конфліктує з тими, хто є вчителями закону.

    Ісус говорить: «Я прийшов не змінити, а доповнити».

    
    

    Закон - це стосунок.

    Ісус говорить: «Законом потрібно жити».

    
    

    Закон - це вказівка, як увійти до глибоких стосунків з Богом.

    
    

    Ісус хоче, щоб людина пішла глибше. Щоб людина була щасливою.

    Щасливі люди, які підпорядковуються Богові.

    
    

    Яка ціль твоєї побожності? Яка ціль твоїх стосунків з Богом?

    
    

    Закони Божі є вказівкою до реальності, яка веде до реалізації життя.

    
    

    Царство Боже - це стосунок, у якому повертаємо Закон. Перший закон: Джерело поставити на перше місце.

    
    

    Книжник - це той, який знає як має бути. А як цим жити, книжник не буде знати.

    Фарисей - це той, хто знає обряди, ритуали. Якщо дія, знання закону не провадить до стосунку - він не виконує свою ціль.

    
    

    Чи реально цей закон веде до стосунку?

    
    

    Ціль руху у глибокий стосунок. Якщо цього нема - закони і правила є певним примусом.

    
    

    Пророки показували приклад, як жити нелицемірно, залишаючись вірними закону, однак не як букві.

    
    

    Звідки у людини береться обʼєм правил, заборон: можна - не можна?

    Заповіді є для добра людини!

    
    

    Людина прагне, щоб їй пояснили. Повинні бути наставники, які дійшли до пізнання, супроводжуючи людину.

    
    

    Ісус посилає учнів: «Ідіть, і навчіть того, що ви навчилися від Мене», - станьте наставниками.

    
    

    Коли нема людини, яка чітко розкриває закон - щоб Слово стало Тілом, закон став дійсністю.

    
    

    Не гріх, не дія закриває мені Царство Небесне. Якщо ти не вийдеш з цього «я все знаю», - це перша причина того, що до Царства Божого не ввійду.

    
    

    Що таке Царство Небесне?

    
    

    Розділ 13 у Євангелії від матер: чим є Царство Небесне?

    Сім притч : скільки Царства Небесного є у серці людини.

    
    

    Можна приналежати до релігійної структури і вважати, що я є у стосунку до Бога? Лицеміри формально виконують закон.

    
    

    Є рух до очищення серця.

    Потрібно шукати. Потрібно вкладати зусилля.

    
    

    
    

    Всі закони сходяться до одного закону: люби, і роби що хочеш.

    Любов - це Сам Бог.

    Коли живеш у любові - тобі диктує закон любові.

    
    

    Рекомендовано до прочитання

    Євангеліє від Матея 5, 17-20

    Євангелія від Матея, розділ 13

14. У пошуках Авторитету. Частина 68. Бути світлом для інших. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    27 avril 202649 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 68. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРБути світлом для інших.У програмі: В чому блаженство бути вбогим в дусі? Це цілковита приналежність …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 68.

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    Бути світлом для інших.

    
    

    У програмі:

    В чому блаженство бути вбогим в дусі? Це цілковита приналежність бути відкритим на Бога. Це - очищення від свого его.

    Ідеальним взірцем вбогості в дусі є Ісус Христос.

    
    

    Ісус стверджує: якщо ці блаженства для вас працюють – ви сіль землі.

    
    

    Коли людина розуміє – вона є сильною. Коли не розуміє – слабкою.

    
    

    Деколи Бог поступово відкриває. Основа допомагає відкривати розуміння подій.

    Поступовість розуміння вписано в нашу природу.

    
    

    Ми отримуємо світло стільки і на те, що тепер потребуємо.

    Містична позиція – духовна вбогість.

    
    

    Скільки мені потрібно знати сьогодні – стільки отримую і відповідей.

    
    

    Пізнавати – це безкінечний етап.

    
    

    Людина, яка зловила контакт з живим Богом – варто все зробити навіть для однієї людини.

    
    

    Людина, яка досвідчила і зрозуміла закони Божої дії, вона, по ідеї, не може не світити. Не може сховатись місто, яке лежить на верху.

    
    

    «Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори» (Євангеліє від Матея 5, 14)

    
    

    Місто: місто Боже не може сховатися. Церква не може сховатися!

    
    

    Ми є містом, яка лежить наверху. І це – дорога.

    Наверху – все ясно.

    Для людей, які живуть у світлі – все ясно.

    
    

    Це не людське світло – це контакт з Ісусом. Це – Його світло.

    
    

    Задум Бога – жити в єдності з нами.

    Зрозуміти де ця єдність – неможливо.

    
    

    Церква буде завжди, - вона побудована не на людині.

    
    

    Свічник на який поставили це світло – це конкретна особа, яка світить всім, хто є у хаті. Є люди, які це світло хочуть прикрити.

    
    

    Людина, яка є просвітлена є відважна, і є мудра. Вона знає: де і скільки говорити про це світло.

    
    

    Світло у людині - це наслідок довготривалого стосунку з Ісусом.

    Боротьба між світлом і темрявою відбувається у мені.

    Де тут Ісус?

    
    

    Багато людей люблять темряву.

    Зловживання - люди, яке люблять робити щось, що темне, їм це подобається.

    
    

    Кожен, хто чинить зло - ненавидить світло.

    
    

    Євангеліє від Луки 1, 76: « А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу!»

    Ісус говорить: Я є Світло світу!

    Людина, яка не прийняла Христа як світло світу, сидить у темряві і страху смерті. Людина, яка приймає - стає на дорогу миру.

    
    

    Людина у темряві сидить, а в світлі ходить.

15. У пошуках Авторитету. Частина 67. Розуміння духовних принципів. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    13 avril 202648 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 67.Розуміння духовних принципів: захищаютьСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Істина, якщо вона є - вона універсальна.Коли різні …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 67.

    Розуміння духовних принципів: захищають

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Істина, якщо вона є - вона універсальна.

    
    

    Коли різні кризи приходять у життя людини, починаються зміни - доходимо до суті: навіщо це все тобі?

    
    

    Учень - це той, який у стосунках з Ісусом як з Авторитетом.

    
    

    Я маю розуміти: чому Ісус Авторитет мого життя?

    
    

    У грецькому оригіналі «коли сіль звітріє, втратить силу» - «коли сіль стане «безглуздою». Сіль - те, що захищає від зіпсуття, захищає розуміння.

    Розуміння - те, що людина використовує. Розумію - вмію користатись.

    
    

    В моменті, коли втрачається контакт з Богом - розуміти, що мені потрібен провідник.

    Ісус запитує: «Розумієте?» А вони не розуміли, і боялися запитати.

    Розуміння приходить з часом.

    
    

    Аспект розширеного кола - чим більше пізнаємо, тим більше можливостей.

    Людина, яка звітріє, - людина яка не знає. Нею легко маніпулювати.

    
    

    Учень, який звітріє - непридатний.

    Що розуміти? Про що йдеться у розумінні?

    
    

    В чому ціль християнського життя ? Дайте відповідь на питання.

    
    

    Пізнаю у стосунку з Ісусом себе, починаю іншим про це свідчити і говорити.

    Ми всі є у стосунку до Отця діти. Ми в очах наших батьків знаходимо сенс.

    
    

    Люди хочуть побачити що їх любить Отець. Діти у своїх батьків хочуть побачити що вони люблені.

    
    

    Отець не послав Сина на хресну смерть. Отець послав Сина, щоб Він явив свою любов.

    
    

    Коли по людськи відчуваємо залишеність і покинутість : Бог не може не бути присутнім у житті кожної людини.

    
    

    Розуміння приходить з досвідом. Як відбувається у кожного - це особистий процес.

    Пізнавання - це постійний процес. Для чого я живу, хто я, яка моя місія, яке моє послання.

    Правда має бути універсальною.

    
    

    В навчанні Ісуса нема примусу. Є свобода вибору через досвід. Є відвага розмовляти.

    
    

    Домашнє завдання: розуміння розважання над навчанням Ісуса

16. У пошуках Авторитету. Частина 66. Що значить: бути сіллю землі? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    30 mars 202654 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 66. Що значить: бути сіллю землі? Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Коли Ісус щось називає - воно вже є. Воно є. Убогий в дусі …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 66.

    Що значить: бути сіллю землі?

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Коли Ісус щось називає - воно вже є. Воно є.

    
    

    Убогий в дусі - вслуханий. Воно є у кожній людині.

    
    

    Жити з Богом - простір, який називається Царство Небесне.

    Навчання Ісуса у Нагірній проповіді - опис дороги учня.

    
    

    Реакція на те, що називає Ісус - є різна.

    Люди, які вибудували свій світ, думають що найкраще що можуть зробити, утримати свій світ.

    
    

    Ісус зі своїм навчанням вибиває з під ніг бажання контролювати.

    
    

    Навчання Ісуса. Нагірна проповідь. Тут Ісус - новий Авторитет. Новий Мойсей. Ісус веде на глибший рівень.

    
    

    Що мені робити, щоб осягнути життя вічне?

    
    

    Візьми собі на працю один свій недолік: утримуватися, щоб осуджувати людей, коментувати

    
    

    Про 12 крокову програму

    
    

    Праця з недоліками: убогий в дусі. Прислухатися: що то за недолік?

    Перший недолік – занедбування стосунків.

    
    

    Коли є послух, я починаю чути, Бог кличе: йди за Мною! Починається рух!

    
    

    Рекомендація: читати 5-7 розділ Євангелія від Матея

    якщо людина не впускає Слово Боже- нею керують амбіції.

    Слово Боже ставить дуже високу поперечку.

    
    

    Навчання Ісуса дає світло.

    
    

    
    

    Який сенс посту?

    Це відмова від чогось доброго, щоб відчути біль.

    
    

    Для чого мені важливо читати Слово Боже і розуміти?

    
    

    Весь макрокосмос, який Бог створив, він є у моєму мікросвіті. Кожен персонаж у Святому Письмі можемо відчути у собі.

    
    

    Коли я слухаю- воно мене торкає. Має відбуватися дотик.

    
    

    Навчання Ісуса як і сам Ісус безмежне.

    
    

    Щоденне розважання, щоденне слухання- спосіб життя.

    Учнівство: слухаю - досвідчую - виконую.

    
    

    
    

    Дух Святий настільки феноменальний, що Він знає людину, знає обставини. Від людини потрібен лише відвертий вклад.

    
    

    Євангеліє від Матея, 5, 13-16

    
    

    Ви - сіль землі.

    Коли втрачає силу ?

    Ісус говорит учням: у вас є місія - захистити землю від зіпсуття.

    
    

    Звідки іде місія?

    Серце християнства назначене місією.

    Бути сіллю землі - місія учня.

    Сіль те що захищає від зіпсуття, те, що дає смак.

    
    

    Бажання жити життя.

    В якомусь моменті людина починає гнити.

    Я не є джерелом сили. Єднаюся з Джерелом Сили - Божественною Силою.

    Навіть якщо є люди, які мають труднощі, то учні мають бути тими, хто у першу чергу проживає захищеність і дає іншим захищеність.

    
    

    Не забувайте ким ви є для цього світу!

    
    

    Дзеркало: чи ти реально живеш Божою силою, чи зіпсуття у тобі?

    
    

    Коли людина не має Божественної сили, вона рухається до зіпсуття - до гниття.

    Чому земля розпадається? Чому йде зіпсуття екології? Споживацтво!

    
    

    
    

    Учень - як пророк: на початку стосунок з Творцем життя, пізнавати в чому моя місія.

    
    

    Первородним гріхом людська природа зіпсута, але не знищена. Добра Новина: повернення до єдності з Богом.

    
    

    В чому ясність?

    Ми потребуємо Божественної сили.

    Ісус є сіллю, світлом, силою життя, смаком.

    Якщо у мене нема сили, мені потрібно звернутися до Сили.

    
    

    Сіль дає смак. Євангеліє дає – яким би не було життя, - воно завжди буде смакувати.

    
    

    Домашнє завдання: досліджувати у собі силу солі

17. У пошуках Авторитету. Частина 65. Дивна логіка: блаженні переслідувані за правду. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    17 mars 202652 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 65Дивна логіка: блаженні переслідувані за правдуСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Блаженні переслідувані за правду, бо їх є …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 65

    
    

    Дивна логіка: блаженні переслідувані за правду

    
    

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Блаженні переслідувані за правду, бо їх є царство Небесне.

    
    

    Одна з наших трудностей, коли ми непомітно стаємо керівниками свого життя.

    
    

    Бог не обмежує нас. Він є Джерелом життя.

    
    

    Горе - це життя, коли людина виходить з-під простору блаженств і входить у територію горя.

    
    

    Щоб зʼєднатися з Богом, потрібно бути вбогим духом.

    Царство Небесне - це єдність.

    
    

    У «нормальному» житті ми чекаємо, що Бог зробить так, як хоче людина. В цьому є небезпека не зустрітися з Богом.

    
    

    Тихі, смиренні серцем, - уподібнення до Ісуса.

    «Ідіть, зрозумійте, що я милосердя прагну, а не жертви!»

    
    

    Насиченість, коли у кожній ситуації бачу: а що на це Господь?

    
    

    Нам потрібен Ісус, нам потрібен Дух Святий, щоб зрозуміти: Господи, говори до мене, що я маю робити? І тут починається милосердя.

    
    

    За страхами і тривогою - дух страху. Людина, яка має чисте серце, чистий розум - вона починає бачити, що Господь говорить.

    
    

    Люди, які вміють побачити Бога - впроваджують мир.

    
    

    Учні, які прийняли мир Ісуса Воскреслого були переслідувати.

    
    

    Свідки Правди, свідки Ісуса - це ті, хто наражається на переслідування.

    Щоб страх не паралізував - потрібно усвідомити: що мною керує?

    
    

    Один з ресурсів - духовний погляд на життя. Погляд через Ісуса.

    Отримати опори у сенсах - через влив Ісуса.

    
    

    Вихід в інформаційну пустиню: шукати відповіді.

    Вибудувати день, що першу інформацію про себе - беру з Духа.

    Хто мене надихає?

    
    

    Є дух людський, дух страху і Дух Святий.

    Коли є певна криза потрібно задати собі питання: який дух мною керує?

    
    

    Проклятий той, хто уповає на людину? Чому?

    Не можна отримати благословіння яка не має благословіння, це - утопія.

    Утопія - коли людина хоче вибудувати на горизонтальних структурах благословенне життя.

    
    

    Допомогти багатьом стати на коліна: убогі в дусі.

    Блаженство - це не фізична безпека.

    Це - стан єдності з Богом. Більше слухати Бога, ніж людину.

    
    

    Один з найбільших страхів - страх страждання.

    Дивна логіка: блаженні переслідувані. Чому переслідувана людина є блаженна? Вона в єдності з Богом.

    
    

    Ставання на коліна - жест послуху перед Тим, перед Ким ти стоїш. Перебування на колінах перед Господом- тільки Йому це належить.

    Зовнішній жест може вести до внутрішнього.

    
    

    Страждання ламає гординю.

    Бути в постійній убогості, яка є багатством.

    «Живу вже не я, а живе в мені Христос»

    
    

    Переслідування за Правду: якщо нема Ісуса, а лиш ідеї - це про вірність Ісусові. Жива присутність Особи Ісуса. І лише так можна встояти у цьому стосункові.

    
    

    Блаженні переслідувані за правду - це не є простим і легким.

    Коли людина є у стосунку з Ісусом, не концентрується на стражданнях, а на тому, як отримати силу. Ісус настільки сильний у стражданні

    
    

    Людина, яка має чисте серце, чистий розум - вона починає бачити, що Господь говорить.

    
    

    Ідіть, зрозумійте, що я милосердя прагну, а не жертви!

18. У пошуках Авторитету. Частина 64. Блаженні миротворці: уподібнення до Ісуса. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    2 mars 202653 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 64Блаженні миротворці: уподібнення до ІсусаСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Не відповіді є важливими, а «де Ти, Господи?»Перше …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 64

    Блаженні миротворці: уподібнення до Ісуса

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Не відповіді є важливими, а «де Ти, Господи?»

    Перше питання Ісуса у Євангелії від Йоана: «Чого шукаєш?»

    Жінко, чого плачеш, кого шукаєш?

    
    

    Єдність всиновлення не доступна ангелам. Вони мають служити.

    В світі, у якому ми живемо - є зло. Звідки воно походить?

    Зло є нестачею добра.

    Ми можемо шукати: як впровадити у зло добро.

    В моменті коли Люцифер перестав вглядатися у Боже Добро відбувся момент відходу.

    
    

    Хрест - дерево життя.

    Ісус через свою жертву повертає нас до центру.

    Коли людина відвертається від центру, до кого вона звертається?

    Коли є досвід - ти стоїш перед вибором.

    Ми є центром Божого Одкровення.

    Ми у собі маємо побачити: де я відвернувся.

    Як у мені відбувається відвернення?

    Нам не доступно: як це бути у повній єдності з Богом.

    
    

    В кожному блаженстві є обіцянка.

    
    

    Духовність - велика сила, щоб знайти сенс, як жити у цьому важкому часі.

    
    

    Блаженства - це життя у стосунку. Посеред раю, мого саду потрібно поставити стосунок.

    
    

    В конфлікті часто зациклюємося на людській справедливості, варто поставити у центр Божу справедливість.

    
    

    Ісус говорить прямо: Він хоче, щоб ми були у повноті благодаті.

    
    

    Дорога, якою веде Дух Святий - це цілісна дорога: бачити духом, душею, тілом.

    Кожен гріх робить серце нечистим.

    Нечистий - дух бунту.

    
    

    Чистота - це не лише про сексуальні гріхи. Це - про чистоту серця.

    З людського серця виходять гріхи.

    
    

    Ми рухаємося до центру. Щоб повернутися до Бога потрібно повернутися до себе. Брати відповідальність за свої стани.

    Ісус високо піднімає планку.

    
    

    Блаженні миротворці, бо вони Синами Божими назвуться

    
    

    Як це бути миротворцем?

    Ісус був творцем миру.

    
    

    Без розуміння блаженств і процесів ми не розуміємо, який мир приніс Ісус?

    Ісус вносить мир у конфлікт.

    Миротворчість Ісуса не є наївна.

    
    

    Можна це робити чи не можна: Людина, і любов до людини є першою.

    Фокус потрібно змінити. Такого миротворця як Ісус натовп не хоче.

    
    

    Найбільш потужний момент миротворчого Ісусового діяння є молитва на хресті: «Отче, прости їм, бо не знають що творять….»

    
    

    Ісус є тим, хто творить мир.

    
    

    Пророча мова - як операція. Правдиве християнство противиться злу.

    Молитва св Франциска: «О Боже, вчини з нас знаряддя свого миру…»

    
    

    Блаженства як медитація. Молитва святого Франциска як медитація.

    
    

    Блаженні миротворці - вони Синами Божими назвуться: уподібнення до Ісуса.

    
    

    Людина блаженна, бо вона уподібнюється до поведінки Ісуса.

    
    

    Людина, яка стає миротворцем, має духа миру.

    
    

    Я втрачаю пристутність Бога, коли втрачаю мир.

    
    

    Учні Ісуса мають бути миротворцями.

    Якщо вас не приймають- стрясіть порох з ваших ніг. Це - відповідальність тих, які не прийняли. Ісус не осуджує.

    Християнство - це не наївність.

19. У пошуках Авторитету. Частина 63. Очистити серце, щоб бачити Бога. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    16 février 202658 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 63. Очистити серце, щоб бачити Бога. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Блаженні чисті серцем бо вони Бога побачать Якщо нема …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 63. Очистити серце, щоб бачити Бога.

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Блаженні чисті серцем бо вони Бога побачать

    Якщо нема капітуляції перед Богом - я або хтось інший керує моїм життям

    
    

    Часто людей лякає слово: воля Божа.

    
    

    Безбожність засмучує.

    
    

    Справедливість - це пошук погляду на події через призму Божого погляду на світ.

    
    

    Милосердя - лікування сердець.

    
    

    Коли людина підпорядковується, втихомирюється, лікує свої рани через милосердя - доходить до стану чистого серця.

    
    

    Завдання: очистити серце.

    
    

    Очищення серця - співпраця з Божим Словом.

    Бачити цей світ очима Бога.

    
    

    Я бачу світ з очима, зʼєднаними з Ісусом.

    
    

    Яка велика різниця у погляді на життя у різних людей.

    Погляд очима Бога віддалений.

    Орел - символ бачення людини, зʼєднаної з Богом.

    
    

    Книга Одкровення дає перспективу від Буття до Другого Пришестя. Я є частиною історії.

    
    

    Коли чисте серце?

    Після сповіді гріх пробачений, однак є корінь. Наскільки Таїнстсво Сповіді очищує серце?

    
    

    Показник: чи людина бачить діяльність Бога у себе у житті?

    
    

    Якщо людина бачить де вона втратила Бога - людина не тому йде до сповіді бо треба, бо їй погано, бо хтось сказав, бо не може чогось осягнути. Іду до сповіді очиститися, щоб мій взір і моє серце були більш очищеними - я ще далеко від Бога.

    
    

    Бачення Бога чітко повʼязано з очищенням через навчання Ісуса. Слово Боже має силу очистити.

    
    

    Навчання Ісуса очищує.

    Чистість: Сила Слова Божого звільняє від темряви, від нечистоти, яка заважає бачити Бога.

    
    

    Що впускаю у серце - те мене і формує.

    
    

    Слово має силу. Очищення - це звільнення. Моє бачення стає яснішим. Стає чистішим. Приходить багато миру.

    
    

    Плодом очищення серця є миротворіння.

    
    

    Я бачу як маю поводитися в тут і тепер у спокійному стані.

    
    

    Подивитися на світ очима, зʼєднаними з Ісусом.

    
    

    Чим більше хочу перебувати у Божому Царстві, тим більше хочу бачити чітко.

    
    

    Коли людина має інсайти: її серце достатньо чисте, Бог готує її серце, щоб вона побачила.

    
    

    Погляд маленької дитини - чисте серце.

    
    

    Якщо дивишся в очі Бога, якщо бачиш очі Христа - бачиш мир, перспективу, справедливість. Загублення душі - це наслідок того, що людина не увійшла у стосунок з Богом.

    
    

    Чекати на життя коли закінчиться війна - це жити у режимі не життя.

    Достатньо кожному дню своєї радості, страждання і труднощів. Навчитися жити у сьогоднішньому дні, говорить Ісус.

    
    

    Що означає: жити сьогодні?

    Щоб жити сьогодні- потрібно бачити.

    
    

    Де Ісус і яке твоє служіння?

    Кожна людина носить у собі питання місії.

    Питання: що мені тепер робити?

    
    

    Блаженні чисті серцем, бо бачимо Бога - в Авторитеті, в Ісусі людина бачить як діяти.

    Якщо я бачу добру новину - то як її несу далі?

    Після смерті людина далі робить вибір. Людина відкидає Бога, а не Бог відкидає людину.

    Нічого нечистого не може увійти до Бога.

    
    

    Свобода у тому, що я приймаю і віддаю любов.

    
    

    Досконала любов - віддаю і приймаю стільки, скільки потребую. У чистому любовному стосунку є гармонія між віддаванням і прийманням любові.

    Любов є тоді, коли є взаємне.

    
    

    Бачу, як це діє.

    
    

    Бачу, бо це - споглядання, контемпляція.

    
    

    Чисте серце - Бог є моїм скарбом. Я починаю бачити як він діє. Бачу, як Він діє через мене.

    
    

    Один з проявів любові - уважне слухання.

    
    

    Людина, яка має досвід Бога, шукає як би ще більше очистити серце і краще бачити.

20. У пошуках Авторитету. Частина 62. Милосердя - принцип лікуючої любові. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    3 février 20261 h 4 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 62Милосердя - принцип лікуючої любовіСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Тоді я увійду у Царство Боже, коли зможу йому …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 62

    Милосердя - принцип лікуючої любові

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Тоді я увійду у Царство Боже, коли зможу йому підпорядкувати своє життя.

    
    

    Убогість полягає у нагості.

    
    

    Синхрон полягає на тому, що Бог не забирає мою волю.

    У синхроні нема проблеми підпорядкованості.

    Коли входимо у підпорядкованість - є гармонія.

    Гармонія полягає у тому, що кожен отримає повноту.

    
    

    Насичення - це про стосунок. Щоб було насичення має бути синхрон.

    
    

    Господи, веди мене, покажи, як мені повестися у цій ситуації.

    Вільність обмежена? Вільність не може бути обмежена!

    Свобода - невідʼємна частина нашого буття. Свобода ніколи не відніметься.

    
    

    Чого Бог не знищить всіх поганців?

    Принцип любові і справедливості- Бог з початку створив людину з безсмертною душею, духів, ангелів, - обдарував безсмертям.

    
    

    В якомусь моменті вічності Бог зродив буття.

    На чому полягає пекло?

    Диявол не має доступу до Царства Небесного.

    
    

    Коли я впокорююсь перед Богом - це акт моєї волі. В моменті коли це відбувається: якщо впущу Царство Небесне, - я визнаю Бога і підпорядковую Йому все, що є у моєму серці.

    
    

    Темрява осуджує.

    Де твої думки, де твоє серце?

    
    

    В моменті Суду - повний розрахунок.

    
    

    Свобода - це сила, влада і дар. І це - прояв любові. Без вільного вибору нема любові!

    
    

    Коли ми віддаляємося від Бога - ранимо один одного.

    Милосердя - лікуюча любов.

    
    

    Господь говорить: я можу полікувати твоє скривджене серце

    Коли я молюся за кривдника лікується моє серце скривджене кривдником.

    
    

    Любов - це стан, у якому Бог створив світ

    Милосердя накероване на зцілення серця.

    
    

    Не було би ран, була би чиста любов- agape.

    Рани не бувають без стосунків.

    
    

    Пробачення – про/бачення.

    Ми не є джерелом благодаті.

    Ісус є справедливістю. Він є посередником Милосердя.

    
    

    Пробачення - я впускаю у цей стосунок Бога.

    Людина зцілена чиста серцем.

    Образа це полон.

    Коли пройдеш через це визволення - про бачення

    Біль можу принести у жертву. Це момент єдності з Серцем Ісуса. (Приношу жертву як дар - оплакування, страждання - смс)

    
    

    Пробачення - це визволення мене від ненависті.

    Ісус у 99% не дозволяв, щоб порушували Його межі.

    
    

    Страх смерті - це потужна сила.

    Страх болю - це потужна сила.

    В моменті людина отримує усвідомлення і нове бачення, вона розуміє, що це - не кінець, це стане жертвою і величезною силою.

    
    

    Милосердною може бути людина, яка сама підпорядкувалась його милосердю.

    
    

    Найбільшою кривдою є те, коли люди, які б мали передати Божу любов- кривдять.

    
    

    Блаженні милосердні, бо вони досвідчать Милосердя.

    
    

    Тайна сповіді є одним з місць Божого Милосердя.

    
    

    Мій стосунок до людей є таким , наскільки я повний Божого Милосердя

    
    

    Я посланий щоб нести людям Добру новину, але чи моє серце зцілене

    
    

    Наше завдання: пропрацювавши свої рани творити простір милосердя.

    Є багато засобів, якими можна користуватися.

    Серце може бути або милосердне, або жорстоке.

    
    

    5 пунктів дії Божого Милосердя

    ⁃ Бог завжди є милосердним

    ⁃ Бог може і хоче лікувати серце людини напряму

    ⁃ Бог лікує і діє у своєму милосерді через людей

    ⁃ Таїнства є засобами Милосердя

    ⁃ Милосердя має свої умови: зі сторони Бога іде поток. Милосердя потрібно прийняти.

    
    

    Чому єпископський девіз: Милосердя?

    Як місія, послання?

    
    

    Без милосердя нема любові. Якщо не буду милосердним, ніколи не дійде до любові. Це - вотум довіри. Безумовна любов.

    
    

    Рекомендовано до прочитання:

    Євангеліє від Матея, розділ 5-7

    Євангеліє від Йоана, розділ 17

21. У пошуках Авторитету. Частина 61. Голод по справедливості. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    19 janvier 20261 hÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 61Голод по справедливості.Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Є обітниця повноти блаженства, щастя. Чого прагнеш? Повноти, миру …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 61

    Голод по справедливості.

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Є обітниця повноти блаженства, щастя. Чого прагнеш? Повноти, миру, свободи, доброти, прийняття.

    
    

    Є блаженство, є принцип, є обітниця.

    
    

    Якщо не працює перший принцип убогості - інші не зрозуміти.

    В оплакуванні примаємо втіху, переоцінюємо.

    Тихість, смирення - це новий рівень стосунку з Богом.

    
    

    Бог являється у тихості, Його слово дуже сильне, дуже міцне.

    Бог дуже вразливий.

    Смиренність - пошук тиші.

    
    

    Один з показників людини, яка має стосунок з Богом - вона шукає тиші.

    Тиша - це стан духа, душі, коли людина витримує цю тишу і може бути з Господом на самоті.

    
    

    Віртуальний світ – «помічник», щоб заглушити те, що є всередині.

    
    

    Щоб почути, що Господь говорить про мене, потрібно втихомиритися.

    
    

    Блаженства відкривають, яким є Бог, з іншої сторони.

    Щоб мати - потрібно мати.

    Коли ти щось досягаєш - відкривається новий рівень у духовному житті.

    
    

    Душа має свою природу, стосунок має свою природу. Рослина не буде рости, якщо ти не виконаєш умови. Стосунок не буде рости, якщо нема виконаних умов.

    
    

    Базовий принцип: чи ти вибрав/вибрала Ісуса як того, за ким хочеш піти?

    
    

    Якщо людина не триває у навчанні Ісуса, то у чому триває? Релігійність можна використовувати як заспокоєння певних потреб. Але коли приходить криза - людина потребує відповіді. Щоб дати відповіді - потрібно пізнати поведінку Ісуса.

    
    

    Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться.

    
    

    Ми носимо в собі голод по справедливості, по праведності.

    Коли ми говоримо: щось не справедливо, відбувається неправда.

    
    

    Маємо прагнення - голод і спрагу за справедливим стосунком. Ісус говорив: «Прийдіть до Мене всі спраглі і втомлені, Я - Хліб життя…»

    Ісус показує, що це Він заспокоює потреби правди і справедливості.

    
    

    Справедливість є у поведінці Ісуса.

    Поза Ісусом неможливо знайти справедливість.

    
    

    Я не є справедливим. Я можу вкладати зусилля, аби бути справедливим. Нема людини, яка б задовільнила спрагу у справедливих стосунках.

    Знайти заспокоєння можливо лише у Ісусі.

    
    

    Ісус у цьому світі зазнав найбільшої несправедливості.

    
    

    Чим більше людина заглиблюється у блаженства, тим більше вона стає незрозумілою для світу.

    
    

    Якщо я не Бога хочу підпорядкувати собі, а підпорядкуватися Богові, тоді я починаю розуміти чим є та справедливість, яку приніс Христос.

    
    

    Якщо ти покаєшся - тобі гріхи будуть прощені, і це - Божа справедливість.

    Божа всемогутність - Він може пробачити найбільші гріхи людині, якщо вона покається.

    
    

    Людина, яка це не чує, буде нести справедливу кару.

    
    

    Тема справедливості є дуже активною у нашій країні.

    Бог справедливий. Людина нестиме наслідки - вона сама себе карає злими вчинками.

    
    

    Бог пропонує дорогу добра, дорогу навернення.

    Закон свободи: людина зловживає своєю свободою.

    
    

    Справедливість як принцип.

    Яку справедливість я шукаю? Хто є інстанцією справедливості? Якої я шукаю правди? Якої шукаю справедливості?

    
    

    Щоб побачити на чому побудована справедливість у Всесвіті - ключем є поведінка Ісуса.

    Чи є у мене Божественне прагнення не смерті грішника, а щоб він навернувся?

    Чи я прагну, щоб ця людина пізнала Бога.

    Якщо я не буду людиною, яка не розірве ланцюг злодіянь - він не перерветься.

    Спрага по справедливості величезна.

    Ключем може бути лише Христос Воскреслий.

    
    

    Господь довготерпеливий.

    Страх Божий - початок мудрості.

    Правда – це є виконати волю Отця.

    Шукайте найперше Царства Божого.

    Поставити Бога на першому місці.

    Справедливість це не щось. Справедливість це Хтось.

    Християнство - це Особа.

    
    

    Жертва починає діяти - люди починають оживлятися через спосіб переживання страждання, які показує Ісус і Божа людина.

    Неспокійне серце людини, поки не заспокоїться у Богові.

    Праведність, справедливість - це дійсність Духа Святого. Я починаю це бачити.

    
    

    Справедливий світ - він Теоцентричний (Христоцентричний).

    Христоцентрична спрведливість не відкидає нікого. Запрошує всіх.

22. У пошуках Авторитету. Частина 60. Смирення як наслідок стосунку з Богом. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    8 janvier 202658 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 60. Смирення, лагідність як наслідок стосунку з БогомСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: В моменті, коли відбувається оплакування …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 60.

    Смирення, лагідність як наслідок стосунку з Богом

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    В моменті, коли відбувається оплакування, приходить тиша, смирення, сила, яка входить у життя через розпізнання як далі рухатися.

    
    

    
    

    Блаженні вбогі духом - це позиція підлеглості Богові

    Ми постійно в наших діях робимо вибір.

    Наша проблема ми закриті. Відкритість на Бога - це блаженство.

    Фарисеї книжники думають, що знають.

    Митарі і блудниці - ті, які заблудили, бо втратили контакт з Богом. Переживають пошук Бога.

    
    

    Досвід дару контакту з Богом - це стан, коли є постійне усвідомлення, що це неможливо затримати. Я розумію, я усвідомлюю, я не можу це проконтролювати. Бога неможливо «закрити в коробочку»

    
    

    Доторкаєшся, пізнаєш - і розумієш як багато всього не знаєш.

    Затримуватися не добре, бо не розвиваєшся.

    
    

    Бог не звʼязав собі руки Таїнствами.

    
    

    Коли людина має живий досвід контакту з Богом, вона усвідомлює, що Бог набагато багатший, ніж усі можливості.

    
    

    Приходить час оплакування гріхів: що я втратив.

    Мої помилки - я сумую, на це є основа.

    Якщо нема процесу оплакування- людина не рухається далі.

    
    

    
    

    Поки людина не сумує - вона не знає як далі рухатися: «Їхні очі були закриті від смутку», - учні з Емаусу.

    Поки учні з Емаусу не розповіли свою болісну історію, вони не в стані були побачити.

    А чи не це мало статися з Помазаником? Учні були засліплені, бо мали свої очікування.

    
    

    Досвід страждання близької людини - це дуже болісний досвід. І його потрібно оплакати і пережити.

    …«вони сиділи мовчки». Людина, яка не вміє пережити втрату, скеровує агресію на руйнування себе й інших.

    
    

    Служіння священника не привʼязується до одного місця: коли Господь каже - він рухається далі.

    
    

    Людина переживає Божий дотик. Оплакування - біль потрібно пережити. Кожна втрата має свою міру переживання і оплакування.

    
    

    Оплакування - прийняття реальності.

    
    

    Бог кличе ще до глибшого контакту з Ним, щоб звідти реагувати на дійсність.

    У сумуванні, у болі людина отримує відповідь як далі рухатися.

    
    

    Коли людина не вміє побачити сенси, вона опускається, опускає руки, заглушає біль, пришвидшує свій кінець.

    
    

    Страждання має потужну силу, щоб переосмислювати сенси, і дати собі відповідь.

    
    

    Блаженні тихі - блаженні лагідні, смиренні. В моменті, коли відбувається оплакування, приходить тиша, смирення, сила, яка входить у життя через розпізнання як далі рухатися.

    
    

    Занедбання достатньої кількості перебування у Джерела приводить до вигорання.

    Перше завдання апостолів: молитись і навчати.

    
    

    
    

    Звідки черпаю силу? Маю собі дозволити сумування. В сумуванні переосмислення.

    Моя душа потребує достатньо багато часу бути наодинці з Богом.

    Молитва як спосіб особистого стосунку, і як спосіб синодального служіння.

    
    

    Павло пішов на 3 роки у пустелю: слухав, сумував, оплакував.

    Ісус часто іде на самоту.

    
    

    Тихість - тихі успадкують землю. Це стан після оплакування - набратися тихості, і з цього реагувати що діється.

    Дія з лагідності серця - людина яка діє під впливом Духа Святого, а не зранення.

    
    

    Страх входить у життя через біль. Біль змінює тривогу до майбутнього.

    
    

    З болячки людина реагує страхом. Вона буде або нападати, або втікати.

    Ісус у Гетсиманіі оплакав свою смерть. І Він іде лагідно по Хресній дорозі.

    
    

    Ісус: «Мені йдеться про воскресіння Духа»

    «Життя вічне в тому, щоб пізнали Того, Хто Мене послав»,

    Євангелія від Йоана 17:3

    
    

    Тихість, лагідність, смирення - зустріч, яка впроваджує у моє серце мир.

    Блаженний вбогий духом - лагідність і смиренність.

    
    

    Успадкування землі - земля, обіцянка: Мойсей був названий найбільш лагідним з поміж усіх людей на землі - найбільш смиренним.

    
    

    Земля - моє серце. Рай – всередині.

    Підпорядкування Богові - лагідність. До лагідних тягнуться люди. Людина, яка підпорядкована Богові має благословення «у сто разів більше»

    Повернення до стану благодаті.

23. У пошуках Авторитету. Частина 59. Сумування, що дає утіху. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    22 décembre 202558 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 59. Сумування, що дає утіхуСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ подкасті: Одна з криз - пошуки сенсів, пошуки виходів. Підлеглість. Нехай не …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 59.

    Сумування, що дає утіху

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У подкасті:

    
    

    Одна з криз - пошуки сенсів, пошуки виходів.

    
    

    Підлеглість. Нехай не буде інших богів. Принцип убогості є центральним.

    Євангеліє є парадоксальним.

    Коли ми чогось тримаємось, і не хочемо впустити Бога, - якщо духовно зростаємо, то розуміємо, що принцип підлеглості, віри, довіри є базовим.

    
    

    А для чого привʼязуватися? Для чого нам матеріальні блага?

    Коли прив`язуюся починає мною керувати пожадливість, страх втрати. Визволення від привʼязаності - це процес.

    
    

    Чим більше я зближуюсь з Богом, чим більше відбувається це зцілення - і рухаюсь, бо я ведений.

    
    

    В убогої людини нема плану. Це - підлеглість.

    Коли ми розпізнаємо Божественну присутність - будемо розуміти, який наступний крок.

    Євангелізація, учнівство є основою.

    
    

    Якщо не вибудуваний стосунок - учень/учні, то це потрібно повернути.

    
    

    Багато людей, добрих християн, мають слабо вибудуваний стосунок з Ісусом як Наставником.

    
    

    Я знаю чому я є тут. Я знаю за ким пішов/пішла.

    Ісус говорить: «Іди за Мною! Чого шукаєш? Іди, і побачиш!»

    Чому я є тут?

    
    

    Блаженні засмучені.

    Блаженні ті, що оплакують.

    
    

    Є вказівка, як це працює. І є обітниця.

    
    

    Якщо я вхожу у підлеглий стосунок з Богом, я починаю бачити, що я втратив у той час, коли не був Йому підлеглим.

    Пізнання правди про Божу любов. Наслідок оплакування - можливість, щоб мої рани були поліковані, очищені і щоб я дійшов до зцілення.

    Оплакування - відкритість на утіху.

    Смуток, який руйнує, це коли людина не вірить, що може бути прощена, зцілена і може з цього вийти. Утішитель говорить: «Якщо твої рани будуть червоні як шкарлат, я тебе вибілю»

    
    

    Коли людина досягає дна - це великий аспект навернення.

    
    

    Убогість приходить як наслідок дна.

    
    

    Чим ближче я до Бога, тим більше мене болить те, що я втратив.

    
    

    Коли через гріх віддаляюся від Бога - приходить смуток.

    Гріх - пошуки насолоди на своїй волі.

    Досвід Любові Бога і моєї помилки веде до оплакування.

    
    

    Розкаяння повʼязане з оплакуванням.

    Процес оплакування: як далі жити.

    Є оплакування гріха грішником. Є оплакування грішників.

    Якщо не проявити плач - камінне серце.

    Ісуса дуже боліло, коли він бачив у людях, що вони не хочуть навернутись.

    
    

    Чим більше людина наближається до Бога, тим більше вона плаче, тим більше вона стає вразливіша.

    
    

    До цього потрібно дозріти. Це - процес.

    
    

    Коли людина зустрічає любов Божу до неї приходять усвідомлення помилок.

    
    

    Небожим ставленням є осудження і байдужість. І не задається питанням: як допомогти. Буває, що я безсилий, щоб цим людям допомогти.

    Признати своє безсилля: я цих людей не зміню. Але як я можу їм послужити?

    
    

    Ісус не біжить лікувати Лазаря. Але Він оплакує. Чому?

    Сестри Лазар настільки зациклилися на втраті, що вони не бачать реальності. Смерть це перехід.

    Час плакати. Тим, які не пізнали того, що веде до повноти.

    Основний життєвий принцип - підлеглість.

    
    

    Перспектива блаженства: дар сліз - це благодать. Вона дається на міру відкритості серця.

    Оплакування підсилює убогість.

    
    

    Оплакування- спосіб молитви

    Щоб бути втішеним потрібно признатися до своїх зранень.

    Оплакування - це процес, на який потрібно дати собі час.

    
    

    Рекомендовано до прочитання:

    5,6,7 розділ Євангелія від Матея.

    о. Павло Козацький ОР, Єпископ Микола Петро Лучок ОР « У пошуках Авторитету»

24. У пошуках Авторитету. Частина 58. Як це: бути вбогим духом. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    8 décembre 202558 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 58. Як це: бути вбогим духомСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Капітуляція. Я або впускаю Бога у своє життя, або не впускаю. Чи є …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 58.

    Як це: бути вбогим духом

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Капітуляція. Я або впускаю Бога у своє життя, або не впускаю.

    
    

    Чи є життя, куди я впускаю Бога, чи є - куди не впускаю?

    
    

    Євангеліє- це не наука. Євангеліє випливає з Буття.

    Це є буттям.

    
    

    Підхід Ісуса: іди за Мною і досвідч. Воно накеровано не на мислення, а на переживання.

    
    

    Цей принцип визволяє. Коли людина не почуває себе достатньо розвинутою, порівнює себе з іншими - де тут Бог?

    Але коли я капітулюю: Боже, чи ти хочеш? І я розпізнаю, що Він хоче - приймаю Його пропозицію і роблю, що Він хоче.

    
    

    Покликання з позиції убогості.

    
    

    Яка різниця: навчений - не навчений? Бог покликав, а я пішов!

    
    

    Обітниця Ісуса підтверджується тут, за життя!

    Тут перевіряється, чи принцип працює: блаженні вбогі духом.

    Обітниця і принцип дієвий - на цьому принципі будується основа щасливого життя.

    Царство Небесне - я створений жити щасливим життям.

    
    

    Горе - наслідок того, що людина не входить у простір, який впроваджує людину у Царство Небесне.

    
    

    Людина Богом створена і запрошена до Царства Небесного, однак вона відвернулася. Ісус пропонує принцип вбогості, як повернення до Царства Божого.

    
    

    Дуже важливо у духовному житті відкласти знання інтелектуальні.

    1 крок у 12-ти кроковиї програмах: ми признали своє безсилля, перед проблемою, яка опанувала нас.

    
    

    Як тільки я починаю керувати своїм життям - воно стає некерованим.

    
    

    Принцип підлеглість Богові.

    Чи ти можеш себе назвати людиною, яка стоїть перед Богом убогою?

    
    

    Аспект служіння: я постійно служу - кому? Що я вибудовую?

    Людина постійно комусь чи чомусь служить. Їй може лише здаватися що вона панує, але насправді- кому вона підлягає у цьому пануванні?

    Можна служити або Богові, або темній силі, як принципу руйнування.

    
    

    Людина капітулює, коли їй погано.

    Коли людина капітулює- наскільки вона свідомо це робить?

    Ісусова молитва або фраза із Святого Писання допомагає капітулювати.

    Ісусові всі поклоняються у світі.

    
    

    Людина може бути лише зламана, і покорена. Друга частина цього принципу- є Бог, і Він Джерело. Якщо я не знаю - то Він знає.

    Чи я живу цим принципом?

    
    

    Коли я використовую цей принцип - допомога приходить.

    Коли я живу зі своїми планами - я не убогий. Чи я узгоджую своє життя з Богом?

    Смирення веде до відкритості.

    «Ось я слугиня Господня», - свідомий момент.

    Зроблю все те, що я бачу від Бога. Марія вбога.

    
    

    Конфлікт - це добре. Коли хтось має на мене план – відбувається внутрішній конфлікт, що мене хочуть використати.

    Коли починається внутрішній конфлікт- потрібно стати вбогим і впустити Бога.

    Коли є подія , стаю перед Господом: у руки твої передаю Дух мій. Не «крутити» у голові.

    
    

    Бути підлеглим волі Отця.

    
    

    Як розпізнати що є добром? Як сказати ні?

    Розпізнавання: Господи, що ти хочеш?

    Чому важливо називати відчуття, почуття: коли стаю перед Господом, приходить звільнення, приходить сила.

    
    

    Позиція вбогості: «Господи, промовляй! Слуга твій слухає!»

    Медитація, молитва - я іду на особливу зустріч з Джерелом бутття.

    
    

    Для чого воно тобі?

    Тобі важливо зрозуміти навчання Ісуса?

    У кого ти шукаєш відповіді?

    
    

    Сповідь - капітуляція.

    
    

    Недостатньо - коли піду до сповіді!

    Моє особисте покаяння не достатньо!

    Назва сповіді - стати в правді , визнати слабкість, капітулювати і визнати всемогутність Бога.

    
    

    В Тайні Сповіді відбувається не тільки звільнення, а й наповнення.

    
    

    Коли я маю план - нема аспекту місії. Яке моє послання? Які мої таланти? Чому я знаходжуся там, де знаходжусь?

    
    

    Правда і покора - принцип блаженства.

    Покора - я приймаю реальність.

    Реальність - тільки тоді працює, коли я стаю вбогий духом.

    Покора - це слухання. Господи говори….

    
    

    Рекомендовано до прочитання:

    5,6,7 розділ Євангелія від Матея

25. У пошуках Авторитету. Частина 57. Конструкція блаженств. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    25 novembre 202554 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 57. Конструкція блаженствСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Один з принципів Святого Письма: пояснювати Святе Письмо Святим …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 57.

    Конструкція блаженств

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    Один з принципів Святого Письма: пояснювати Святе Письмо Святим Письмом.

    Потоп – образ Нового Творіння.

    8-ка це започаткування нового етапу у житті людства. Має звʼязок з Христовим Воскресінням.

    8-ка має повноту, і має безмежність.

    Бог не залишає людину, яка віддаляється.

    Є різні кола братерства.

    Брат може стати ворогом. Ісус дає вказівки не тільки до брата, а й до ворога.

    
    

    ЩО МЕНІ РОБИТИ, щоб осягнути Царство Небесне, життя вічне?

    
    

    Царство Небесне між вами: якщо присутність Ісуса є зовнішня і внутрішня, то ми знаходимося у цьому просторі.

    
    

    Ми носимо в собі прагнення зʼєднатися з Богом.

    Ісус говорить: щоб всі були одно - я в тобі, а ти в мені.

    Є люди, які є носіями світла.

    Ціль, щоб ми у цій присутності Ісуса були максимально занурені.

    У блаженствах є вказівки як дійти до повноти.

    
    

    У Святому Письмі нема нічого випадкового.

    У Євангелії завжди бачимо три складові

    обітниці - що Бог обіцяє

    дорога, щоб отримати обіцянку. Принцип обіцянки- бути вбогим духом. Без цього принципа Царство Боже закрите.

    обіцянка-вказівка-перешкода.

    
    

    Обітниця: де вказівка до дії, а де є перешкода?

    Коли є вказівка до дії, її треба робити

    
    

    Поки не працює перший принцип інші не будуть працювати.

    
    

    Людина чує, але не вкладає зусилля.

    
    

    🪽Якщо людина читає, слухає - той самий Дух, Одкровення, приходять до людини, і це починає працювати.

    
    

    Щоразу Св Дух відкриває нові і нові шари. Це просто може бути стан миру.

    
    

    Бог, коли себе відкриває Мойсеєві: Я Є Сущий.

    
    

    Ціль, до якої рухаємося - до убогості, простоти. Це є початкова, базова позиція.

    
    

    В блаженствах - принцип розвитку

    Блаженства - дорога до єдності, де є обітниця і пропозиція до принципу, що процес відбувається у людині.

    
    

    Убогі духом - перекривається з принципом навернення.

    
    

    Як зловити мавпу?

    
    

    Людина, яка не хоче відпускати- вона «багата», і поки людина не капітулює (тут не про матеріальне майно), принцип убогості - це принцип капітуляції: Ти Бог! Ти говори! Я слухаю! Ти Бог!

    
    

    Людина, яка не вбога духом закрита на Царство Небесне.

    
    

    Блаженні засмучені, бо будуть утішені. Після навернення людина оплакує свої гріхи, втрати.

    Потрібен час щоб оплакати свої гріхи, або оплакати наслідки гріхів інших.

    
    

    Блаженні лагідні - уподібнення до серця Ісуса.

    
    

    Коли людина осягає стан уподібнення до Ісуса, починає відчувати голод, потяг для Бога. Найбільший голод за Божою правдою і справедливістю веде до насичення.

    Справедливість Божа відрізняється від сприйняття людської.

    
    

    Чим більше уподібнення до Ісуса - наближаюся до Отця Небесного і стаю милосердним. Почати дивитися з милосердям на цей світ.

    
    

    Якщо не будете пробачати тим, які скривдили - Отець не простить вас.

    
    

    Пробачення - погляд на світ очима Отця Милосердного.

    В нас вписаний Духовний шлях уподібнення до Бога.

    
    

    Блаженні чисті серцем.Чистота - це близькість. Не може увійти до Царства Небесного нічого нечисте. Процес веде до близькості, а близькість веде до бачення.

    Прозріння - духовний етап як наслідок попередніх етапів.

    Чим чистіше серце, тим більше бачить людина присутність Ісуса.

    
    

    Блаженні миротворці - це стан, коли сильне уподібнення до Ісуса, що мої слова, мої дії , наповнені миром. Це - наслідок зʼєднання з Ісусом. Пророча мова - теж має миротворчу місію. Миротворець той, який несе мир.

    
    

    Блаженні вигнані за правду, бо їх Царство Небесне. Якщо ти сильно зʼєднаний з Богом - князь цього світу хоче знищити.

    Ціль - не жити довго і здорово, а жити у єдності з Богом.

    
    

    8-ка веде до повноти. Новий стан нового життя.

    Ці принципи вписані в нас.

    Царство Небесне- воно у нас.

    Всі ці принципи, якими жив Ісус, і принципи, які єднають нас з Ісусом.

    
    

    Рекомендовано до прочитання:

    5,6,7 розділ Євангелія від Матея

26. У пошуках Авторитету. Частина 56. 8 блаженств як дорога. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    10 novembre 202550 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 56. 8 блаженств як дорога духовного життяСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: В чому полягає місія Ісуса? Що мені робити, щоб …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 56.

    8 блаженств як дорога духовного життя

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    В чому полягає місія Ісуса?

    Що мені робити, щоб осягнути життя вічне?

    Євангеліє від Матея, розділи 5,6,7 – сконденсоване навчання Ісуса.

    Нагірна проповідь починається з блаженств.

    Хто це: блаженний?

    Як інакше сказати про блаженства?

    
    

    Блаженний – сповнений. Блаженство – поняття повноти, сенсу свого життя: я на своєму місці. Я розумію хто я.

    Блаженство – це дорога.

    
    

    Чому важливо знайти відповідь чим є для мене блаженство?

    Чого я прагну: бути улюбленим, бажаним, знайти сенс, бути вільним. Блаженство – це не відчуття. Це – становлення мене у повноті.

    
    

    Блаженство – це стан.

    Кожен з аспектів доповнює один одного.

    
    

    Блаженний – той, який уподібнився до Ісуса.

    
    

    На цьому полягає дорога, місія: якщо піти з Ісусом.

    Як можна бути блаженним і зневаженим?

    
    

    Поведінка Ісуса, Євангеліє – вона не з цього світу. Не з цього виміру.

    
    

    Бачимо, що є обітниця Царства Небесного. Блаженство пов’язано з ціллю. Якою є твоя ціль?

    
    

    Чого шукаєш? Кого шукаєш?

    Яка ціль твого життя?

    Чи твоя ціль Царство Небесне?

    Чим є Царство Небесне?

    Це – сам Бог. Це – стосунок з Богом. Це – саме Небо. Це – життя вічне.

    
    

    Чи Бог і стосунки з Ним є для мене ціллю?

    Це може зрозуміти людина, яка має смак Бога.

    На цьому досвіді людина починає робити висновки, що нема нічого кращого.

    
    

    Пріоритет: шукайте найперше Царства Небесного, інше вам дасться. Коли є досвід стосунку – потрібно зробити вибір. Ставлю цей стосунок на перше місце.

    
    

    Спасись сам, і біля тебе спасуться сотні тисяч.

    
    

    Ціль не в тому, щоб порівнювати, а щоб досвідчити – увійти у цю реальність.

    
    

    Радійте і веселіться, бо велика ваша нагорода на небі.

    
    

    Небо - це не щось потім. Небо - це дійсність. Божественний простір. Коли я входжу у цей простір - мене там нагороджують.

    
    

    Куди нам іти? Ми бідні, ми не маємо куди іти! Ми - бідні! Убогість - це початок.

    
    

    Натовп - це завжди люди, які мають потреби.

    Навчання – це вихід на гору. Вихід на гору у духовному житті – це вихід на глибину.

    
    

    «Вийшовши на гору, коли він сів», - потрібно дійти до стану, коли Ісус сідає. Спочатку - рух.

    Сидяча позиція – позиція учнів.

    Людина, яка сидить має авторитет вчителя.

    
    

    «Коли він (Ісус) сів, підійшли до Нього Його учні», 5,6, 7 розділ Євангелія від Матея – це звертання до учнів.

    
    

    Учень – це той, який робить. «Учень» - це стати на вузьку дорогу

    
    

    Проблема у капітуляції: людина має свої плани.

    
    

    Людина буде доти попадати у кризи, доки не буде у стані: я готовий (готова) бути послушним.

    Бог говорить: «Хочеш рухатися згідно своїх планів – я відпускаю тебе!»

    Людина буде досягати кризи, поки знову і знову не повернеться: хто твій авторитет?

    
    

    Часто Ісус коли навчав, задавав питання: «Чи ви розумієте?»

    
    

    Все навчання закінчується підсумком: чи ти слухаєш і виконуєш – навчання на скелі чи на піску?

    
    

    Ісус говорить: «Все вже є! Вам потрібно слухати і виконувати!»

    
    

    Ісус не лякає. Констатує факти: а ви робите вибір.

    
    

    Блаженства – це конструкція. Це 8-ка, це – безкінечність, це – наша природа. Навчання Ісуса не наївне. Воно говорить про нашу даність: смуток, чисте серце, миротворці, переслідування- це реальність, у якій ми знаходимось.

    
    

    Господь 7 днів творив світ. 8-й день, це – день Воскресіння.

    Ісус веде нас так, щоб ми жили у восьмому дні.

    
    

    
    

    Кожен з нас може бути особою, яка доторкається до вічності. Пропозиція блаженств – щоб єднати земне і небесне.

    
    

    Коли починаєш бачити дійсність серцем, то може звучати як геометрія.

    
    

    Рекомендовано до прочитання:

    5,6,7 розділ Євангелія від Матея

    13 розділ Євангелія від Матея

27. У пошуках Авторитету. Частина 55. Вічність у хронологічному часі. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    18 octobre 202544 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 55. Вічність у хронологічному часі.Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Ісус повний Духа Святого говорить, що Він кожному приніс …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 55.

    Вічність у хронологічному часі.

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    Ісус повний Духа Святого говорить, що Він кожному приніс можливість увійти у стан благодаті.

    
    

    Внутрішній конфлікт є динамікою постійного пошуку.

    
    

    Всередині є пошук сенсу життя, як дати собі ради, пошук щастя, любові.

    
    

    Конфлікти ведуть до того, щоб ми задали собі питання: «Чому? Що відбувається?»

    
    

    Щоб бути благодаті повним, потрібно навчитися співпрацювати.

    
    

    Як функціонує Божа благодать?

    
    

    Вона діє у кожну мить: тут і тепер, у повноті своїй.

    
    

    Нема майбутнього. Можна діяти лише у тепер.

    
    

    Бог, коли являється, дає благодать на тепер.

    Тепер тобі потрібна благодать довіри.

    Ісус говорить: «Не бійся! Довіряй мені!»

    
    

    На кожну мить у Святому Письмі написано: «Не бійся!»

    Страх – це базовий безбожний стан: події з минулого можуть так впливати на теперішній час, що я закритий, я боюсь, бо якісь зранення я ношу в собі, і я закритий на Божу благодать.

    Вся проблема у закритості.

    
    

    Ми живемо в історичному часі. У хронологічному часі.

    Події з минулого можуть так впливати на теперішній час, бо я закритий, бо я боюсь, і через цей страх я закритий на Божу благодать.

    
    

    Потрібно впровадити у цю горизонталь Божественну присутність. Тепер є час благодаті! Тепер є час, обіцяний Богом.

    
    

    Що значить вечеряти з Ісусом? Це - зустріч друзів.

    Це - перебування разом.

    
    

    Відкрити серце можу лише я.

    
    

    Це - центральний момент для мене і для кожної людини.

    
    

    Є хронологічний час і ми впускаємо туди Боже Одкровення.

    
    

    Вічність входить у час через Ісуса Христа.

    Є досвід відчутності відчуття часу, є стан. Господь дає дотик до вічності.

    
    

    Рухаючись у часі людському увійти у цю вічність.

    Зусилля руху, щоб вийти з Єгипту, зі своїх домівок, зі звичного. Вийти у паломництво.

    
    

    Якщо на паломництво дивитися без віри - це виглядає дивно. Якщо дивитися з вірою - це проходження через Ісуса.

    
    

    Як легко все втратити в один момент.

    Знову робити зусилля, щоб знову повертатися до стану благодаті.

    На цьому полягає зрілість, щоб розуміти.

    Зріла духовність полягає на тому, що я розумію, як це працює. Відкритість - це така мить, що є мить, коли я впадаю у механізми осудження.

    
    

    Коли ми побули і страху, злості, агресії, починаю робити злодіяння.

    
    

    Життя відбувається у дорозі. Життя не є статичне.

    
    

    Благодать не є ніколи лише для мене. Любов ніколи не є лише для мене. Вона є через мене.

    
    

    У нас одна основна місія: молитися за мир у нашій державі.

    
    

    Ми вкладаємо великі духовні зусилля, щоб наша країна була захищена і благословенна, щоб ми витіснили темряву із нашого серця і дали простір Богові.

    
    

    Якби ми не мали відкритості на Бога, було б набагато гірше. Ми є носіями або благословення, або прокляття. Ми є або носієм світла, або темряви.

    Війна є у серці кожного з нас.

    Війна не закінчиться переговорами.

    Якщо у цьому часі впускаю Божественну благодать, то вирішую по якій стороні стаю.

    
    

    У кожного є своя місія і сфери відповідальності, але стан серця вирішує наслідки.

    
    

    В духовному сенсі - війна це стан серця.

    
    

    Що відбувається у твоєму серці?

    
    

    У духовному світ війна повʼязана з тим, щоб якомога більше людей занурити у темряву. Важливо помітити: що відбувається у моєму серці? По чиїй стороні стою? Кого я вибрав?

    
    

    Іде момент конфронтації світла і темряви. Світло світить, доторкає до темряви людини. Людина може закрити двері у своїй ізоляції.

    
    

    В історії спасіння проблема людини у відкиненні Бога. Людина не признається до цього. Важко до цього прямо признатися.

    
    

    Під враженням Божого смирення, вірності, любові.

    
    

    Бога не можна вбити.

    Світло не можна вбити.

    Світло, яке виштовхують - покидає те місце.

    
    

    Архангел Михаїл є покровитель нашої держави. Можливо наша місія є така: встояти у світлі. Будемо стояти до кінця. Хто як Бог?

    Встоявши, виганяємо зло з нашого серця: «Хто ж як Бог?»

    
    

    Смирення Бога у тому, що Він шукає відкритого серця.

28. У пошуках Авторитету. Частина 54. Створені бути благодаті повними. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    1 octobre 202548 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 54. Створені бути благодаті повними Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі: Є вибір.На чому полягає дорослість?Ісус шукає - це важливе …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 54. Створені бути благодаті повними

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    Є вибір.

    
    

    На чому полягає дорослість?

    
    

    Ісус шукає - це важливе відкриття.

    
    

    Ми включаємо волю, щоб знайти відповідь: як мені жити, як мені поводитися?

    
    

    У мене є місія: має прийти розуміння

    чому я так дію

    чому так дію з розуміння місії, даної мені Богом.

    
    

    Я, як людина, знаходжусь тут на землі у контексті Творця.

    
    

    Моє буття на землі не залежить на горизонтальному рівні.

    
    

    Ісус для нас Авторитет.

    Він єднає горизонталь і вертикаль.

    Хрест - взірець.

    Ми шукаємо Авторитет.

    В чому моя місія?

    
    

    Чи те, що я роблю, моя місія?

    Хто мене мотивує?

    Щоб зрозуміти в чому моя місія, потрібно мати розпізнання.

    
    

    Божа справа завжди благословенна і для мене. Через це - дія Духа Святого.

    
    

    Бог є любовʼю і Він мене любить.

    Якщо ти прийняв, почув, досвідчив - не буде голоду і зловживань.

    Якщо я зловживаю кимось - причина: я не заспокоєний у стосунках з Богом ще.

    
    

    Якщо нема Вищого Авторитету, якому я послушний, легко себе оправдати.

    
    

    Можна бути релігійним і оправдувати себе: такі часи, всі так роблять і я так роблю.

    
    

    Вийти з мислення можна одною дорогою: особистий вклад і розвиток. Маса завжди сильніша. Страх сліпить. Важко втриматися, щоб не страх керував людиною.

    
    

    Ісус, чим далі, ставить дуже високі умови. Не можна не померши, не віддавши своє життя служити.

    
    

    В чому мудрість Божа: якщо я сам собі підвищую планку - воно не запрацює.

    Якщо це є ведення Духом Святим, - переводить на наступний рівень.

    
    

    Коли зростає духовна радість, насолода стосунку з Христом, інше відпадає: Отець очищає.

    
    

    Одна з Божественних рис: приваблює, притягує.

    Якщо говоримо про місію Ісуса - говоримо і про нашу місію.

    
    

    Не виходьте, поки не одягнетеся силою з висоти.

    
    

    Рік Господній сприятливий- ювілейний рік.

    
    

    Ми маємо повноту благодаті, але як блудний син розтрачаємо. Коли ми, як блудний син, повертаємося до батька - йому повертається все, що йому належало.

    
    

    Сприятливий час, який приніс Ісус.

    
    

    Ми створені, щоб бути благодаті повними. Наповненими Богом.

    
    

    В ідеалі наше життя має бути у Божому потоці, у Божій присутності.

    
    

    5 ключ у молитві визволення Ніла Лозано - прийняти благословення.

    
    

    Що значить: святий?

    
    

    Пропозиція Ісуса - це дорога

    ⁃ ти улюблений. Що мені перешкоджає улюбленість досвідчити? Гріх!

    ⁃ якщо б людина свідомо працювала, аспекти можна пройти за рік-два

    ⁃ ми створені щоб приносити 100% плодів насиченості Божої любові

    
    

    Важливо: щоб люди повірили, що багатство є для них зарезервовано і є доступне. Лукавий що робить? «Ти поганий, бо ти щось зробив!», «не смій лізти ближче!»

    
    

    Бог має повноту благословення для мене, для тебе, для кожної людини у кожному моменті його життя.

    
    

    Що потрібно? Вміти приймати цю повноту благословіння!

    
    

    Я приходжу, щоб прийняти.

    
    

    Гріх як криза: коли людина доходить до розуміння, вона як блудний син повертається.

    
    

    Добра новина у тому, що безсмертна душа має мати мить, коли вона памʼятає повноту Божественної любові.

    Якщо людина носить в собі Божественного Духа, людина має памʼять життя у благодаті і любові.

    Біль - травматичний досвід. Людина пробує заспокоїти, але ніщо не може заспокоїти потребу, яку може заспокоїти лише Бог.

    Коли людина зустрічає посередників від Святого Духа - починає чути.

    
    

    Рух починається зі звільнення, з очищення.

    Видимий знак: людина перестає займатися життям інших людей.

    
    

    
    

    Сьогодні збулось це питання у вухах ваших.

    Ісус представляє програму: «ось для чого помазав мене Дух Святий!»

29. У пошуках Авторитету. Частина 53. Про духовні борги та їх відпущення. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    15 septembre 202555 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 53.Про духовні борги та їх відпущенняСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Прийняти силу Христа, щоб визволитися з пригніченняПошуки …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Частина 53.

    Про духовні борги та їх відпущення

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    Прийняти силу Христа, щоб визволитися з пригнічення

    
    

    Пошуки це завжди повʼязано з відкритістю на Бога, на Духа Святого. Коли ми закриті - Він не може благословити нас.

    
    

    Бог має повноту своїх благословень на кожного. Кількість закритих людей спричиняє темряву і зло, які є відсутністю добра у цьому світі.

    
    

    Добра Новина- Бог благословляє.

    Ісус появився як Посередник, щоб відкритися на благословення.

    
    

    Є темна сила, яка поневолює людину.

    
    

    Якщо я закриваюся на Бога, на що я відкриваюся?

    Що є відкритість, що - закритість?

    Коли людина робить добро - вона відкрита на Бога?

    Джерело Добра - Отець!

    
    

    Коли людина робить добро - яка мотивація?

    Чи корислива? Що нею керує?

    
    

    Важливо іти на глибину: звідки йдеться? Що мною керує?

    
    

    Які мої перші думки?

    
    

    Постійна відкритість повʼязана з уважністю.

    
    

    Що відбувається у твоєму серці?

    
    

    Коли я помічаю, що я закрився: починаю осуджувати, звинувачувати інших, себе, боятися. Лакмусові папірці закритості: страх і засудження.

    
    

    12-ти крокова програма: затримайся, попроси від Бога натхнення, або відповідну думку до цієї ситуації.

    
    

    Практика уважності: її можна і потрібно розвивати.

    
    

    Є таке поняття: безглуздя - починається процес. Щоб затриматися - роздум повинен бути освічений благодаттю.

    Воля вкладає зусилля, а розум розпізнає

    
    

    Уважність - це фундаментальне у сповідях, духовних практиках.

    
    

    Пошук - це зусилля, на які потрібно присвятити час.

    
    

    Бути учнем - важлива частина нашого способу життя.

    Чому собою не займатися? Це заперечення.

    
    

    Адаме, ти де?

    Заперечення - повʼязане з виходом з раю. Адам не був готовий взяти відповідальність

    
    

    Рано чи пізно приходить дно, людина розбивається.

    Людина може покаятися і в останню годину перед смертю. Бог завжди дає натхнення до навернення.

    
    

    Стан, у якому я знаходжусь, притягує. Не страх, не тому що мені погано. Стан, коли людині добре, як вихід на вершину гори - потрібно докласти зусиль.

    Вихід на гору- місце зустрічі.

    
    

    Царство Небесне здобувається зусиллями.

    
    

    Бога можна бачити всюди: Він всюди є і все наповнює

    
    

    Іспит сумління: прошу Духа Святого, щоб Він просвітив мене.

    Сповідь й іспит сумління - де можна рости.

    
    

    Тайна: ми не знаємо, як Бог діє у серці людини

    
    

    Відпустити пригноблених на волю. Цар - Бог. З кожним буде і є розрахунок. Божа справедливість дуже прецизна. Бог все враховує.

    
    

    Божий рахунок, Боже Милосердя дуже докладне.

    Образ прощення: до людини, яка не є в стані віддати свій борг, входить Ісус. Він став Посередником, багатством, через кого можна простити борг. Його жертва, відданість, любов, кожна крапля крові стала дорогоцінною перлиною, у якій кожен грішник може бути прощений у Ісусі Христі.

    
    

    Людина, яка не досвідчує відпущення боргів - не вміє пробачити іншим людям.

    Особа, якій пробачили борг, знову потрапляє у вʼязницю.

    Вона не пережила прощення, не вміє відпускати боржників і повертається у неволю.

    
    

    Чи дійсно я вірю у глибину прощення?

    Ціль: повернути багатство.

    Має відбутися повне прощення: простити братові своєму всі борги.

    
    

    Людина, стосунки, події, які я не занурюю у Боже Милосердя, там є поневолення.

    
    

    Кожен боржник - це моя неволя і це моя закритість.

    Якщо я не занурюю боржників у Божу любов, то через мою образу, позбавляю себе і своїх ближніх Божого благословення.

    
    

    Прийняти силу Христа, щоб визволитися з пригнічення.

30. У пошуках Авторитету. Частина 52. Випустити пригноблених на волю. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    1 septembre 202555 minÀ suivre

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Ч. 52. Випустити пригноблених на волюСпіврозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОРУ програмі:Служіння навчання і служіння проповіддю - це вінець милосердя.Ісус …

    Notes de l’épisode

    Подкаст «У пошуках Авторитету». Ч. 52. Випустити пригноблених на волю

    Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР

    
    

    У програмі:

    
    

    Служіння навчання і служіння проповіддю - це вінець милосердя.

    
    

    Ісус говорить, що Його місія: вчити, проповідувати Добру Новину.

    
    

    Слово провокувало до реакцій. До важких. Дія Божа буває важкою.

    Яка найважливіша заповідь? «Слухай Ізраїлю!», - це вказівка, як я можу бути у цьому світі, якщо я не наповнений Божественною любовʼю.

    «Слухай!», - це вхід у повний контакт і повну єдність.

    
    

    Чи я чую це прагнення до повної єдності з Богом.

    Має бути переворот у мисленні- стосунок з Богом є найважливішим.

    Шукай найперше Бога.

    
    

    Скільки я вкладаю у стосунок з Богом?

    
    

    У пошуках Авторитету Бог кличе КОЖНОГО! Кожен відповідає або не відповідає- на свій рівень.

    
    

    Скільки ти вкладаєш зусиль, щоб пробитися через зовнішні перешкоди?

    Ти вирішуєш скільки часу ти посвячуєш?

    Хто є твоїм Авторитетом?

    Вкладайте зусилля, щоб увійти через вузьку браму.

    
    

    Пророки часто зверталися до народу, що вони охололи, що серця літеплі.

    Скільки ти про родиш часу з Ісусом?

    
    

    Чому Ісус переносить Добру Новину, що Отець є люблячим? Бо Він є у стосунку з Отцем.

    
    

    Місія Ісуса: ось, це тепер сталося!

    Ісус є носієм. Добра Новина - це не інформація. Це - стан. Християнство - бути у стані, який є Доброю Новиною.

    
    

    Носити - занести - це суть.

    Чому важливо розуміти і бачити місію Ісуса? Бо у цьому будується стосунок з Ним.

    
    

    Ціллю і завданням Ісуса не є здоровʼя , щастя, навіть припинення війни. Чи ти є носієм мого миру?

    
    

    Чи ти є носієм миру?

    Що ти несеш іншим людям?

    
    

    Ісус не створив церкву як світську організацію. Де двоє або троє у Моє Ім’я зібрані - там Я є. Там Я посеред них.

    
    

    Стан - Я Є.

    Бути.

    Який я? Бідний, покалічений, наляканий?

    Ісус говорить: Я Є! Я приніс!

    
    

    Часто важко признатися, що я є у такому стані. Ісус для того приходить, щоб визволити.

    
    

    Якщо я є у полоні поневолень - виходу не буде, поки не побачу.

    
    

    В чому корінь біди? Якщо ми не знайдемо корінь біди, то не знайдемо ліки.

    Коли є хаос, то є відчуття, що хаос панує над мною. Людина отримала розум, щоб пізнавати.

    
    

    Ангели мають пряме пізнання, пряме бачення. Людина повинна постійно пізнавати.

    
    

    Чому я бідний?

    Чому бідкаєшся?

    Бідність - це подія чи стан?

    Людина, яка живе у біді - помножує біду.

    
    

    Ісус плаче не над Лазарем, а над закритістю людей.

    Біль потрібно оплакати. Але в чому суть життя?

    Пригноблення - це увʼязнення.

    
    

    Ісус приніс засоби, щоб визволити людину з пригнобленого стану.

    Я пригноблений відчуттям, що я довжний.

    Боргами.

    Або що мені винні.

    
    

    Пригнобленість може бути різна. Що за цим стоїть?

    Я поганий? Я щось винен?

    Боржник - це наслідки злодіянь.

    Є гріх, який мене ранить. Після цього є відчуття, що я винен.

    
    

    Якщо не розібратися з поняттям «борг», людина не відчуває, що Бог пробачає і відпускає.

    
    

    Борг - наслідок гріха, злодіяння, борг, який потрібно повернути.

    
    

    Осудження - гріх, якому бракує милосердя, любові. Після цього - стан пригнічення, пригноблення.

    Гріх обмовлення веде до пригнічення.

    Я можу це усвідомити і звернутися до покаяння.

    Господь каже: «Я тебе звільняю!» Але щось всередині тяжіє.

    Я би мав прийти і перепросити тебе у ці розмови.

    
    

    Євангеліє Мт 18, 23-35: боржник і борг.

    
    

    Почався процес вʼязниці. Ми починаємо втягуватися у мережу лукавого.

    Потрібно перепросити людину.

    Не достатньо посповідатися. Є борг, який потрібно повернути.

    Чому я пригнічений?

Voici les 40 derniers épisodes sur 119. Les épisodes plus anciens se trouvent dans le flux du podcast.