Пороблено

1. Як легко відрізнити стилі архітектури Львова. Гід від готики до сецесії

   12.11.202626 Min.Als Nächstes

   ! Цей випуск краще дивитися на YouTube: https://youtu.be/-GOr4MzNhuAЯк відрізнити готику від ренесансу від класицизму, а історизм від сецесії? У новому випуску «Пороблено» разом з історикинею архітектури …

   Shownotes

   ! Цей випуск краще дивитися на YouTube: https://youtu.be/-GOr4MzNhuA

   Як відрізнити готику від ренесансу від класицизму, а історизм від сецесії? У новому випуску «Пороблено» разом з історикинею архітектури Тетяною Казанцевою вирушаємо на прогулянку Львовом, щоб навчитися розпізнавати архітектурні стилі на прикладі реальних будівель:

   — як за арками, вікнами, колонами й декором упізнавати архітектурні стилі;

   — чим відрізняються готика, ренесанс, маньєризм, бароко, рококо та класицизм;

   — як змінювалася забудова Львова від середньовіччя до початку ХХ століття;

   — чим особлива львівська сецесія та як її розпізнати;

   — що фасади можуть розповісти про заможність, смаки й амбіції своїх власників.

   Разом із Тетяною розглядаємо готичні портали, ренесансні кам'яниці площі Ринок, львівську ратушу та сецесійні фасади, щоб під час наступної прогулянки містом ви могли впізнати їхні характерні риси самостійно.

   А який архітектурний стиль вам найбільше подобається?

   Таймкоди

   00:00 — Як навчитися розрізняти архітектурні стилі Львова

   00:53 — Початок прогулянки: від готики до сучасності

   01:36 — Готика: каркасні конструкції, контрфорси й нервюри

   04:08 — Як упізнати готичний портал

   05:44 — Каплиця Боїмів: від готики до Ренесансу й маньєризму

   07:43 — Ренесанс

   09:48 — Класицизм

   11:02 — Як визначити вік будинку за його фасадом

   13:59 — Площа Ринок: як відрізнити Ренесанс від бароко

   16:40 — Рококо: асиметрія та мушлеподібний декор

   17:44 — Львівська ратуша: архітектура класицизму

   18:27 — Модернізація кам’яниць на площі Ринок

   19:37 — Історизм: як архітектори поєднували різні стилі

   21:27 — Мальовничий історизм: колір і декоративна кераміка

   21:52 — Перехід від історизму до сецесії

   23:20 — Львівська сецесія: квітка півонії та павичевий хвіст

   24:34 — Підсумок: хронологія архітектурних стилів

   
   

   Будинки та адреси в порядку появи:

   1. Латинський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (сер. XIV ст.–1481) на пл. Катедральній, 7

   2. Каплиця Боїмів (1609–1615). Пл. Катедральна, 1

   3. Житловий будинок у стилі класицизму (1789–1792). Пл. Катедральна, 8

   4. Будинок Шпрехера — перший львівський «хмарочос» (1912–1921). Пл. Адама Міцкевича, 8

   5. Будинки на початку вул. Театральної (к. ХІХ—поч. ХХ ст)

   6. Кам'яниця Гепнерівська (поч. XVII ст.) Пл. Ринок, 28

   7. Кам’яниця Реґульовська (1527, перебудовано у 1770–1772). Пл. Ринок, 30

   8. Ратуша (1827–1835). Пл. Ринок.

   9. Кам'яниця Бачевських (також Кам'яниця Мазанчівська). Пл. Ринок, 31

   10. Торговий дім Ціпперів (1911–1912). Пл. Ринок, 32

   11. Готель звели у 1892–1893 роках.Проспект Свободи, 13

   12. Музей етнографії та художнього промислу (проспект Свободи, 15). Історично — будівля Галицької ощадної каси, зведена у 1889–1891 роках

   13. Будівля колишнього Празького кредитного банку (1911–1912). Проспект Свободи, 17

   14. Житловий будинок на вул. Дорошенка, 15 (1906–1907)

   15. Будинок на вул. Дорошенка, 17 (1895)

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   
   

   Команда "Пороблено":

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

   Дар’я Анцибор - фольклористка, кандидатка філологічних наук, авторка тг-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли” та "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   

   Для листів - [email protected]

2. Від витоків до нових традицій: як ми відроджуємо, переосмислюємо та створюємо звичаї

   05.11.202639 Min.Als Nächstes

   Чи можна відновлювати традиції, яких насправді не було у твоїй родині? Почати святкувати Різдво за звичаями іншого регіону, перейняти обряд, про який дізнався з книжки, або створити власний родинний ритуал?У …

   Shownotes

   Чи можна відновлювати традиції, яких насправді не було у твоїй родині? Почати святкувати Різдво за звичаями іншого регіону, перейняти обряд, про який дізнався з книжки, або створити власний родинний ритуал?

   У новому випуску «Пороблено» разом з Оксаною Лихожон, директоркою зі стратегії Zagoriy Foundation, авторкою ідеї проєкту «Витоки», розмірковуємо, чому українці сьогодні активно шукають свої традиції, як працювати з перерваною родинною пам'яттю та що насправді означає «відроджувати» звичаї:

   🔸 Чи можна переймати традиції інших регіонів і які дискусії можуть довкола цього виникати?

   🔸 Як зробити традицію частиною повсякденного життя, а не лише видовищем на фестивалях?

   🔸 Як маркетинг формує уявлення про українську культуру?

   🔸 У чому головна ідея проєкту «Витоки» та навіщо сьогодні створювати путівники українськими традиціями?

   🔸 Як історичні військові звичаї пов'язані з практиками сучасних підрозділів і про що новий «Путівнику мілітарними традиціями»?

   🔸 Як нові практики стають традиціями?

   Цей епізод виходить у партнерстві з проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation.

   Проєкт презентував важливий продукт у співпраці з мілітарним простором “Гальт”, — “Путівник мілітарними традиціями”.

   Завантажити його безкоштовно: https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/

   
   

   Таймкоди

   00:00 — Переосмислення традицій: що ми насправді повертаємо?

   00:55 — Чому українці дедалі більше цікавляться традиціями

   02:52 — Як віднайти традиції, якщо родинна тяглість перервалася

   05:49 — Чи можна переймати традиції інших регіонів України

   07:13 — Де межа між культурною апропріацією та етичним запозиченням

   09:59 — Проєкт «Витоки»: путівники українськими традиціями та їх практичне застосування

   12:47 — Чому недостатньо просто спостерігати за традицією

   14:22 — Як зацікавити дітей традиціями: дослідження, готові уроки й фактчекінг

   17:00 — Які традиції ми хочемо передати в майбутнє

   18:05 — Геловін, Андріївські вечорниці та переосмислення свят

   20:09 — Як маркетинг формує уявлення про українську культуру

   22:51 — Міфи, «трипільські мотанки» та відповідальність за культурні образи

   25:13 — Навіщо створили «Путівник мілітарними традиціями»

   28:56 — Від історичних звичаїв до традицій сучасних військових підрозділів

   33:53 — Коли нова культурна практика стає традицією

   35:26 — День вишиванки, пиріг незалежності та роль спільнот у творенні традицій

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   
   

   Команда "Пороблено":

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

   Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

   Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та ⁠"Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ ⁠ ⁠⁠https://laboratory.ua/author/darya-antsybor⁠

   
   

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

   
   

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   

   Підписуйтеся на нас:

   YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

   Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

   Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

   TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

   Telegram https://t.me/poroblenopodcast

   Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

   
   

   Для листів - [email protected]

3. Духи серед нас: загадкова історія Бродів, одержимість і спіритизм

   29.10.202642 Min.Als Nächstes

   На Геловін заведено розповідати історії про привидів. А ми пропонуємо одну з галицького містечка Броди, де сто років тому дух померлого хлопчика нібито писав записки, малював конячок і просив улюблений шоколад …

   Shownotes

   На Геловін заведено розповідати історії про привидів. А ми пропонуємо одну з галицького містечка Броди, де сто років тому дух померлого хлопчика нібито писав записки, малював конячок і просив улюблений шоколад «Дануся». Причому ці події досліджувала справжня церковна комісія!
   Усе почалося на початку 1920-х років у родині священника Миколи Демчинського після смерті його дев'ятирічного сина Василька. У будинку стали чути незрозумілі стуки, рухалися речі, а згодом з'явилися записки, які рідні приписували померлому хлопчикові. З ним намагалися спілкуватися, ставили запитання, залишали улюблені ласощі. На сеанси приходили священники, викладачі й інші мешканці міста.
   У новому випуску «Пороблено» разом із релігієзнавцем і видавцем Русланом Халіковим говоримо про містичне повсякдення та віру в можливість спілкування з померлими.
   Як в українських містах поширювався спіритизм? Чому священники не поспішали виганяти духів, а спочатку намагалися їх розпитати? Як відрізняли добрих духів від небезпечних і що могло стати доказом присутності потойбічного?
   Приводом для розмови стало перевидання книжки Гавриїла Костельника «Появи духів у Бродах» — незвичайного документа про спіритичні практики, релігійні уявлення та життя галицької родини сто років тому.
   

   
   

   А ви в дитинстві викликали духів? Можливо, гралися в спіритичні сеанси в таборах або чули родинні історії про появу померлих? Розповідайте в коментарях!

   Видавництво Руслана Халікова: https://pxpublisher.com.ua

   Сторінки Руслана Халікова: https://www.instagram.com/pxpublisher/

   https://www.facebook.com/ruslan.khalikovpublisher.5

   Таймкоди

   00:00 — Презентація теми і гостя

   00:22 — Якими уявляли духів у різних релігіях

   03:58 — Одержимість духами: як потойбічні сутності можуть впливати на людей

   07:21 — Екзорцизм і релігійні практики одержимості

   11:26 — Як священники допитували духів

   14:04 — Стигматики: чи були такі випадки в Україні

   16:39 — Спіритизм і спіритуалізм: історія та поширення в Україні

   20:54 — Як відбувалися спіритичні сеанси та працювали медіуми

   23:31 — Поява духа в Бродах: історія родини священника Демчинського

   24:47 — Як родина почала спілкуватися з духом померлого сина

   26:33 — Спіритичні сеанси, свідки та підозри в містифікації

   27:44 — Записки й малюнки з потойбіччя

   29:20 — Шоколад «Дануся» та як померлі можуть відчувати запахи

   32:10 — Церковна комісія, дослідження духа та підготовка екзорцизму

   34:37 — Що сталося з родиною Демчинських після сеансів

   35:23 — Гавриїл Костельник: дослідник духів і його суперечлива доля

   36:58 — Навіщо перевидали книжку «Появи духів у Бродах»

   39:11 — Мова оригіналу, польські протоколи та український переклад

   
   

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   
   

   Команда "Пороблено":

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

   Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

   Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят" https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   
   

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

   
   

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   Для листів - [email protected]

   
   За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”
   

4. Косметика сто років тому: крем із радієм, бензин для обличчя і жіноча емансипація

   22.10.202635 Min.Als Nächstes

   Сто років тому жінки почали сміливіше користуватися помадою, пудрою, коротко стригтися й засмагати. Те, що сьогодні здається звичним, тоді могло викликати справжнє обурення. Макіяж називали «штучною красою», а …

   Shownotes

   Сто років тому жінки почали сміливіше користуватися помадою, пудрою, коротко стригтися й засмагати. Те, що сьогодні здається звичним, тоді могло викликати справжнє обурення. Макіяж називали «штучною красою», а нова мода ставала предметом суперечок про жіночність, мораль і пристойність.

   Якими були стандарти краси на початку ХХ століття? Як Перша світова війна змінила жіночу моду і ставлення до тіла та як косметика стала одним із символів жіночої емансипації?

   У новому випуску «Пороблено» разом з історикинею Владиславою Москалець, докторкою історичних наук, доценткою кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, досліджуємо світ косметики, реклами та жіночої моди першої половини ХХ століття:

   • як преса й реклама формували нові стандарти краси;

   • якою була косметиа того часу — від пудри, помади й фарб для волосся до кремів із радієм;

   • домашні рецепти краси, зокрема несподівані й небезпечні поради з бензином;

   • львівські салони краси, перукарні, косметичні кабінети й перші процедури;

   • ластовиння, засмагу, зморшки та прагнення мати «модну лінію» тіла;

   • чому фарбуватися на танцях було доречно, а пудритися на публіці — непристойно;

   • чоловічі уявлення про жіночу красу та розвиток чоловічої моди.

   Вмикайте новий епізод, щоб дізнатися, як косметика, яку критикували за неприродність, допомагала жінкам освоювати публічний простір і змінювати уявлення про жіночу поведінку.

   А ви знаєте, якими косметичними засобами користувалися ваші бабусі чи прабабусі? Можливо, у вас збереглися старі рецепти, пудрениці, рекламні вирізки чи сімейні історії? Діліться в коментарях!

   
   

   Фейсбук Владислави Москалець: https://www.facebook.com/lada.moskalets

   Статті Владислави Москалець: https://ukrainiancatholic.academia.edu/VladyslavaMoskalets

   
   

   Таймкоди

   00:00 — Краса сто років тому: косметика, реклама й нові стандарти

   01:02 — Як змінився ідеал жіночої краси після Першої світової війни

   04:17 — «Штучна краса»: чому макіяж і короткі стрижки обурювали суспільство

   05:45 — Спорт, жіноче тіло й новий ідеал привабливості

   07:03 — Від блідої шкіри до засмаги: як змінювалася мода на зовнішність

   09:31 — Як реклама створювала стандарти краси

   11:41 — Якою косметикою користувалися жінки: пудра, помада і крем із радієм

   14:45 — Чи існував культ молодості сто років тому

   16:30 — Ластовиння, зморшки та інші «недоліки», яких радили позбуватися

   17:24 — Що означало бути доглянутою жінкою: гігієна та щоденні поради

   20:25 — Де купували косметику

   22:53 — Домашні рецепти краси

   25:24 — Небезпечна косметика та відмова від корсетів

   26:29 — Що чоловіки думали про макіяж і хто створював жіночу моду

   28:42 — Як церква ставилася до нових стандартів краси

   29:34 — Кому й де дозволялося фарбуватися: макіяж і жіноча емансипація

   31:42 — Чоловіча краса, мода та ідеал атлетичного тіла

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   Команда "Пороблено":

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   
   

5. Як козаки стали легендою: характерники, Сірко і міфи про Запорозьку Січ

   15.10.202652 Min.Als Nächstes

   Козаки, які пересувалися під водою, характерники, яких не брали кулі, чарівна рука Івана Сірка і скарби, що «перечищаються». Багато з цих історій ми звикли сприймати як частину «козацького міфу», але коли саме …

   Shownotes

   Козаки, які пересувалися під водою, характерники, яких не брали кулі, чарівна рука Івана Сірка і скарби, що «перечищаються». Багато з цих історій ми звикли сприймати як частину «козацького міфу», але коли саме вони виникли — і що в них походить із реального досвіду запорожців?

   У новому випуску «Пороблено» говоримо з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук, професоркою Запорізького національного університету — про те, як козацтво перетворювалося на фольклорний образ.

   Говоримо про таке:

   — коли почалася міфологізація запорожців;

   — хто такі характерники та які надзвичайні здібності приписували Івану Сірку;

   — де заховані козацькі скарби і що таке «перечищення»;

   — у чому особлива проблема записів козацького фольклору;

   — чим козацькі пісні з Запорожжя відрізнялися від інших пісень;

   — чи можна вважати ці пісні своєрідною рекламою Запорожжя і способом рекрутингу;

   — як після руйнування Каховської ГЕС знову актуалізувалися сюжети про Великий Луг, священні землі і повернення козацької волі.

   
   

   Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції «Витоки» від Zagoriy Foundation.

   Проєкт презентував новий продукт, створений у співпраці з мілітарним простором “Гальт”, — “Путівник мілітарними традиціями”. Завантажуйте його тут: https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/

   Пишіть у коментарях, які козацькі легенди чи перекази ви чули у своєму регіоні.

   
   

   Таймкоди

   00:00 — Сьогоднішня тема і новий путівник мілітарними традиціями від «Витоків»

   01:37 — Коли почалася міфологізація козацтва

   03:10 — Козацькі скарби, що «перечищаються», їхні охоронці

   08:31 — Чи знаходять козацькі скарби сьогодні

   10:47 — Чому Іван Сірко став найбільш міфологізованим козаком

   12:46 — Козак-рятівник, який має повернутися: Сірко, Палій, Калнишевський

   13:20 — Запорожжя як втрачений рай і золота доба волі

   16:56 — Калнишевський і легенда про повернення козацької волі

   18:00 — Чому Хмельницький не став таким міфологізованим героєм, як Сірко

   19:11 — Хто такі характерники і якими здібностями їх наділяли

   20:27 — Відрубана рука Сірка, яка допомагала перемагати ворогів

   25:37 — Чи справді козаки могли пересуватися під водою

   27:53 — Чому характерників «не брали кулі» і як народжувалися надзвичайні герої

   30:43 — Де записували козацький фольклор і «козацькі попелища»

   34:17 — Про що козацькі пісні, історичні пісні Запорожжя

   36:12 — Козацькі пісні як своєрідний рекрутинг на Січ

   41:08 — Побратимство і Січ як головна цінність у козацьких піснях

   43:08 — Великий Луг після підриву Каховської ГЕС: повернення козацьких наративів

   45:34 — Затоплені Січі й руйнування місць історичної пам’яті

   48:00 — Козацький образ у сучасних піснях і питання відновлення Великого Лугу

   
   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   
   

   Команда "Пороблено":

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   
   

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт -⁠ https://annanikolaieva.com.ua/⁠

   Інстаграм -⁠ https://cutt.ly/h7AQhsu⁠

   Фейсбук -⁠ https://cutt.ly/b7AQZ2Y⁠

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”:⁠ https://annanikolaieva.com.ua⁠

   Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": ⁠https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

   
   

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   Для листів - [email protected]

6. Чому мільйони вірили Кашпіровському: телебачення, гіпноз і магія 90-х

   08.10.202644 Min.Als Nächstes

   Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані …

   Shownotes

   Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані. Сьогодні це звучить майже неймовірно, але тоді медіацілительство набуло нечуваних масштабів.

   У новому випуску «Пороблено» говоримо з Богданом Шумиловичем — PhD з історії, доцентом кафедри культурології Українського католицького університету, афілійованим дослідником Центру міської історії — про феномен Анатолія Кашпіровського та як медіа допомогли перетворити гіпнотерапію та паранормальне на частину масової культури.

   У цьому випуску говоримо про:

   — медіацілительство і гіпнотерапію як культурні явища;

   — чому пізній СРСР став родючим ґрунтом для віри в телевізійне зцілення;

   — ким був Кашпіровський до телевізійної слави;

   — де проходить межа між терапією, спектаклем і шарлатанством;

   — що споріднює Кашпіровського з сучасними коучами, «енергопрактиками» та цифровими гуру.

   Вмикайте епізод, щоб дізнатися про витоки телевізійного паранормального та чому люди й надалі шукають зцілення й надію через медіа.

   Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях, що пам’ятаєте про Кашпіровського, банки з водою або телевізійні сеанси “зцілення”.

   00:00 — Як телебачення стало «магічним екраном» пізнього СРСР

   00:57 — Чому телевізійний гіпноз став масовим досвідом

   02:55 — Ким був Кашпіровський до телевізійної слави

   04:34 — Гіпнотерапія в СРСР і початок його методу

   06:55 — Як Кашпіровський пробивався на телебачення

   09:03 — Перший ефір і народження медіафеномену

   14:43 — Телеміст «Київ — Москва» і експерименти з гіпнозом

   16:39 — Операція під гіпнозом у прямому ефірі

   20:01 — Перші лікувальні телесеанси і реакція влади

   23:23 — Наслідувачі Кашпіровського і нові медіацілителі

   26:06 — Алан Чумак, «мистецтво» зцілення і межа шарлатанства

   28:53 — Цілителі 90-х, екстрасенси і мода на «енергію»

   29:41 — Від Кашпіровського до Тоні Роббінса і мотиваційних тренінгів

   34:51 — Як розпізнати шарлатана і обіцянку «зцілити від усього»

   39:00 — Кашпіровський і Тодуров: як він залишався частиною медичної спільноти

   40:32 — Як сама медична спільнота кенселила Кашпіровського

   41:56 — Листи глядачів і Кашпіровський як міжнародний феномен

   
   

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   Команда "Пороблено":

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   Для листів - [email protected]

   За гостинність дякуємо Львівському мистецькому муніципальному центру.

   
   

   Підписуйтеся на нас:

   YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

   Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

   Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

   TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

   Telegram https://t.me/poroblenopodcast

   Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

   
   

7. Коли хата ставала домом? Українські обряди входчин і новосілля

   01.10.202629 Min.Als Nächstes

   Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь?У новому …

   Shownotes

   
   

   Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь?

   У новому випуску «Пороблено» говоримо з етнологом, доктором історичних наук, професором Романом Сілецьким про традиційні обряди входчин і новосілля та про те, як нова оселя ставала домом:

   • чим входчини відрізнялися від новосілля;

   • які дні вважалися сприятливим для першого входу до хати;

   • кого пускали всередину першим і як намагалися відвернути небезпеку від господарів;

   • як і навіщо зі старої оселі переманювали домовика;

   • що обов’язково забирали зі старої оселі, а що навпаки мали лишати;

   • кого запрошували на входчини й що приносили господарям у подарунок;

   • як запалювали перший вогонь у новій печі;

   • на чому спали в традиційній українській хаті;

   • що означали знаки на сволоку — і звідки на гуцульській балці могла взятися русалка.

   Пишіть у коментарях: які звичаї, пов’язані з переїздом у нову оселю, зберігалися у вашій родині?

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   
   Таймкоди

   00:00 — Презентація гостя й теми

   00:36 — Коли хату вважали завершеною: входчини та новосілля

   03:10 — Коли можна було входити в нову оселю: щасливі й нещасливі дні

   04:39 — Що треба було зробити перед входчинами

   06:02 — Кого першого пускали до хати і чому це було небезпечно

   08:15 — Кіт, півень чи дитина: як «обманювали» небезпеку

   10:39 — Як переносили домовика зі старої хати в нову

   12:06 — Що перш за все заносили через поріг

   13:38 — Хто мав бути на входчинах і що дарували господарям

   15:36 — Чому після гостини залишали їжу для померлих родичів

   17:02 — Перший вогонь у печі й чому його добували «живим» способом

   20:53 — На чому спали в традиційній українській хаті

   22:43 — Сволок: головна балка дому, написи й оберегові знаки

   25:13 — Русалка на гуцульському сволоку: загадка, яку досі не пояснили

   26:46 — Які обереги вирізьблювали й малювали на хаті

   
   

   
   

   Команда "Пороблено":

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   Для листів - [email protected]

   За гостинність дякуємо Львівському муніципальному мистецькому центру.

   
   

   Підписуйтеся на нас:

   YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

   Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

   Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

   TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

   Telegram https://t.me/poroblenopodcast

   Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

   
   

   Послухати на подкаст-платформах:

   Spotify https://open.spotify.com/show/3xFXICGqQ1Ir5V1j44Uizh

   Apple Podcasts https://podcasts.apple.com/us/podcast/пороблено/id1682221134

   Podcasts MEGOGO https://megogo.page.link/BAw8EE5KBt4VkHTK9

   Застосунок АБУК https://abuk.com.ua/catalog/books/3914

   CastBox https://castbox.fm/channel/id5396946?country=ua

   
   

8. Що робить галицьку кухню галицькою: пляцки, ружа, гонор і рецепти з діаспори

   24.09.202650 Min.Als Nächstes

   Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі?У новому …

   Shownotes

   Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі?

   У новому випуску «Пороблено» говоримо з Маріанною Душар — антропологинею, дослідницею гастрономічної культури, авторкою блогу «Пані Стефа» та книжок про галицьку кухню.

   Разом дізнаємося, як формувалася галицька кухня і що робить її впізнаваною:

   • як зрозуміти, що таке пляцки та в чому особливість яворівського пирога,

   • які особливі конфітюри робили на Галичині,

   • що означає бути «порядною галицькою господинею» і чому на базарі важливий гонор;

   • як українці після Другої світової зберігали кулінарні традиції в таборах переміщених осіб і згодом у США;

   • яку роль відігравали кулінарні курси у церковних громадах української діаспори;

   • як знайомі страви пристосовували до нових продуктів і нової країни;

   • чому так важливо зберігати та досліджувати домашні книги рецептів.

   Пишіть у коментарях: яка страва для вас найбільше пахне домом — і чи збереглися у вашій родині старі кулінарні зошити?

   Сторінки Маріанни Душар:

   https://www.facebook.com/maridari https://seedsandroots.net/ – цифрова бібліотека українських кулінарних текстів з діаспори й не тількиhttps://panistefa.com і https://www.facebook.com/spizharkapanistefy – сторінки “Пані Стефи” з галицькими переписами

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO
   

   Таймкоди

   00:00 — Що робить галицьку кухню галицькою

   02:40 — Пляцок, тертий пляцок і чим він відрізняється від торта

   04:57 — Яворівський пиріг: народна традиція і нематеріальна спадщина

   08:20 — Чи може Яворівський пиріг потрапити до ЮНЕСКО

   11:05 — Галицьке Різдво: пампухи, терта рожа і сімейні традиції

   17:06 — Конфітюри по-галицьки: агрус, райські яблучка і зелені помідори

   18:58 — Борщ з вушками та що має бути на великодньому столі

   22:08 — Якою має бути «порядна галицька господиня»

   24:09 — Як ходити на галицький базар: гонор, торг і «прошу пані»

   25:39 — Як українська діаспора зберігала кухню далеко від дому

   27:07 — Як пекли паски в таборах переміщених осіб

   28:38 — Кулінарні курси, церкви й передавання традицій у США

   33:50 — Чим замінювали українські продукти за океаном і як змінювалися рецепти

   38:54 — Їжа як українська ідентичність: діаспорні рецепти й маковий торт з ананасом

   40:34 — Кулінарні зошити, «секретні» рецепти і звідки взялася Пані Стефа

   
   

   Команда "Пороблено":

   
   

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   
   

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

   
   

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
   Для листів - [email protected]

   
   

   Підписуйтеся на нас:

   YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

   Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

   Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

   TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

   Telegram https://t.me/poroblenopodcast

   Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

9. Вірмени у Львові: 700 років історії, унікальний вірменський собор і таємниці давньої громади

   18.09.202642 Min.Als Nächstes

   Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти …

   Shownotes

   Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини.

   
   

   У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і бібліографом Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка — гуляє Вірменським собором у Львові й розбирається в історії вірменської громади та культури.

   
   

   З випуску дізнаєтеся:

   🔸коли вірмени з’явилися на українських землях і як вони оселилися у Львові;

   🔸як вірменські купці, перекладачі й ремісники ставали частиною міського життя;

   🔸чому їм вдавалося зберігати власну мову й традиції;

   🔸як Вірменський собор у Львові пов’язаний із давньою столицею Вірменії Ані;

   🔸кого Ян Генрик Розен зобразив на своїх фресках і які приховані символи можна там помітити;

   🔸чому «Похорон святого Оділона» став одним із найзагадковіших розписів собору;

   🔸що сталося з давньою львівською вірменською громадою після Другої світової і хто формує її сьогодні.

   
   

   Цього разу «Пороблено» — у форматі влогу, тому радимо саме дивитися випуск: багато речей у Вірменському соборі краще один раз побачити.

   
   

   Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й діліться враженнями: що вас найбільше здивувало в історії вірменського Львова?

   А серед тих, хто долучиться до обговорення, ми розіграємо книжку Богдана Левика та Тіграна Арутюнова «Вірмени в історії Львова».

   
   

   Підтримати нашу роботу:

   Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

   Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

   Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

   Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

   
   

   Таймкоди

   00:00 — Вірмени у Львові: як почалася історія громади

   01:29 — Коли вірмени з’явилися на території України

   02:57 — Торгівля, каравани, цехи, роль вірмен у Львові

   05:59 — Вірменська церква, християнство і власна традиція

   08:58 — Як вірмени-католики зберігали свою ідентичність

   10:21 — Хрести на стінах: вотиви і «вірменські вишиванки»

   12:29 — Мозаїки Мехофера і символи Вірменського собору

   15:41 — Чому львівський храм пов’язують із давнім Ані

   17:14 — Басейн хрещення і символіка обряду

   19:07 — Розписи Яна Генрика Розена: приховані образи й сенси

   24:45 — Найдавніший розпис храму: фреска, якій понад 500 років

   26:59 — Ісаак Ісакович і вірменська історія Львівської опери

   29:16 — «Похорон святого Оділона»: найзагадковіша фреска собору

   36:37 — Що сталося з вірменською громадою після Другої світової

   38:37 — Церква і школа: як вірмени зберігають громаду сьогодні

   
   

   Команда "Пороблено":

   
   

   Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

   Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

   Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

   Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

   Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

   Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

   
   

   Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

   Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

   Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

   Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

   
   

   Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

   Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

   Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX

   
   

   Для листів - [email protected]

   
   

   Підписуйтеся на нас:

   YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

   Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

   Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

   TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

   Telegram https://t.me/poroblenopodcast

   
   

10. Хто вигадав Одесу? Хаджибей, «перлина біля моря» і колоніальна пам’ять

    10.09.202645 Min.Als Nächstes

    ⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять …

    Shownotes

    ⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять значно давніші й складніші сюжети?
    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оксаною Довгополовою — докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки, кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво».
    З випуску дізнаєтеся:
    ⚓️ звідки взявся міф про «особливу Одесу»;
    ⚓️ що було до Одеси й чому важливо говорити про Хаджибей;
    ⚓️ як море, степ і порт формували міську ідентичність;
    ⚓️ чому російська й українська культури так по-різному бачили південний степ;
    ⚓️ як Одеса переосмислює Дюка, Катерину, Дерибасівську та інші міські символи;
    ⚓️ як після 2022 року змінилися стосунки Одеси з морем, Миколаєвом і Херсоном;
    ⚓️ що все це змінює в нашому уявленні про український Південь.
    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає Одеса — і яке місце у пам’яті міста має посідати Хаджибей?

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠

    Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠

    Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠

    Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠

    
    

    Проєкти Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/past_future_art

    https://www.instagram.com/war_memory_ua

    Інстаграм Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/oksanadovgopolova

    
    

    Таймкоди

    00:00 — Одеса між міфом і реальною міською ідентичністю

    03:02 — Чому одесити завжди вважали своє місто особливим

    04:05 — Чому Російська імперія не довіряла Одесі

    08:00 — Що було на місці Одеси до 1794 року

    10:07 — Ходжабей чи Хаджибей: як правильно

    11:42 — Одеса між морем і степом: що насправді створило місто

    15:17 — Чумаки, Ходжабей і український степ

    18:25 — Як Російська імперія створила міф про «порожнє місце»

    22:46 — Як Одеса сьогодні переосмислює власну пам’ять

    24:14 — Війна, мовчання порту і зерновий коридор

    26:22 — Як Миколаїв і Херсон змінили самоусвідомлення Одеси

    28:49 — «Одеса-мама»: звідки взявся цей образ і як він змінюється

    32:46 — Чому деколонізація в Одесі викликає стільки суперечок

    38:33 — Дюк, Катерина і те, кого Одеса хоче пам’ятати

    42:09 — Одеса повертається обличчям до степу й українського Півдня

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]

    
    

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

    Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast
    

11. Як Галичина стала батьківщиною для німецьких поселенців і чому вони виїхали

    03.09.202641 Min.Als Nächstes

    Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи …

    Shownotes

    
    

    Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи, створювали взірцеві господарства й поступово ставали частиною місцевого багатонаціонального світу. Але сьогодні про цю сторінку історії знають напрочуд мало.

    Гість нового випуску «Пороблено» —, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, лауреат премії імені Леся Танюка Іван Монолатій. Разом з ним говоримо про те, з

    • звідки їхали німецькомовні переселенці,

    • як вони жили поруч з українцями та поляками,

    • чому не поспішали називати себе «німцями»,

    • як зберігали власну ідентичність,

    Вмикайте цей епізод, щоб дізнатися, яким був їхній побут, що вони їли, чого навчили місцевих господарів та які історичні обставини призвели до зникнення цих громад. Підписуйтеся на канал і пишіть у коментарях, що ви знали про німецькомовні поселення Галичини.

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Таймкоди

    00:00 — Хто такі німецькомовні поселенці Галичини

    02:39 — Міграції в Європі, що почитати про колоністів

    04:19 — Коли німецькі поселенці з’явилися на Галичині

    06:00 — Насправді переселенці не називалися німцями

    07:06 — Чому переселенці обирали саме Галичину

    09:39 — Як Габсбурги заохочували колонізацію

    11:11 — Як німці жили поруч з українцями та поляками

    12:39 — Німецькі школи, мова і збереження ідентичності

    15:20— Три хвилі німецької колонізації Галичини і що вони принесли

    19:38 — Книдлі та цісарський омлет: впливи німецької кухні

    22:10 — Як виглядали німецькі поселення і будинки

    26:23 — Як Галичина стала для них батьківщиною

    27:58 — Теодор Цеклер, сиротинці, співжиття українців та німців

    30:27 — Перша світова війна, германофобія, російська окупація Галичини

    35:34 — Як німецькі поселення почали зникати

    38:48 — 1939 рік: чому німців закликали «повертатися до Райху»

    39:04 — Відомі українці з німецьким корінням: військовики, Цеклер і Франко

    40:37 — «Жити і давати жити іншим»: що залишилося від німців Галичини

    
    

    
    

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

    
    

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    
    Для листів - [email protected]
    

    
    

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

    Threads https://www.threads.com/@porobleno.podcast

12. Хто вигадав Донбас: як формували образ Сходу України та «донецьку ідентичність»

    27.08.202637 Min.Als Nächstes

    «Донбасу не існує» – провокаційна теза чи привід по-новому поглянути на Схід України? Що насправді означає слово «Донбас», які території воно охоплює і як ця назва стала водночас політичним міфом, місцем …

    Shownotes

    «Донбасу не існує» – провокаційна теза чи привід по-новому поглянути на Схід України? Що насправді означає слово «Донбас», які території воно охоплює і як ця назва стала водночас політичним міфом, місцем пам’яті, мемом і полем війни?

    Говоримо з Антоном Лягушею – кандидатом історичних наук, дослідником публічної історії та меморіалізації – про те, як формувалися наші уявлення про Донеччину, Донецьк і так звану «донецьку ідентичність».

    Які території насправді коректно називати Донбасом?

    Хто створював багатокультурний та індустріальний Схід України?

    Як радянська влада конструювала міф про особливий шахтарський край?

    До чого тут європейські інженери, протестантська етика й пальма Мерцалова?

    Як Донецьк став водночас містом шахтарів, містом мільйона троянд і «маленькою Москвою»?

    І чому ключі від квартири можуть бути важливішими за саму квартиру?

    Вмикайте новий випуск «Пороблено», щоб разом подивитися на Схід України поза радянськими та російськими міфами.

    
    

    Сторінка Антона Лягуші https://www.facebook.com/anton.lyagusha

    Магістерська програма КШЕ “Дослідження пам’яті та публічна історія” https://university.kse.ua/magistratura/msph

    
    

    
    

    00:00 «Донбасу не існує», або у чому проблема з цим терміном

    01:36 Де насправді проходять кордони Донбасу

    05:09 Як СРСР створював «особливий Донбас»

    06:29 Європейці на Донеччині: яким регіон був до СРСР

    09:14 Як створювали міф про шахтарський край

    12:19 Звідки взявся міф про «особливих донбасян»

    15:41 Шахтарі, незалежність України і «Червона рута» в Донецьку

    18:01 Чи існує особлива донецька ідентичність

    20:28 Як пропаганда змушує людей грати нав’язані ролі

    24:41 Пальма Мерцалова, «Шахтар» і Донбас Арена: символи Донецька

    26:23 «Бізнес-столиця» і «маленька Москва»: яким був Донецьк 2000-х

    29:33 Місто мільйона троянд і пам’ять про втрачений Донецьк

    30:28 Чому донеччани досі носять ключі від своїх квартир

    32:46 Як війна змінює пам’ять про Донецьк

    33:09 Стела Донецької області: як народжується нове місце пам’яті

    36:15 Якщо Донбасу не існує, то що існує?

    
    

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    
    

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книги Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]

    За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”

13. Від «Червоної рути» до Майданів: як музичні фестивалі готували українців до спротиву і незалежності

    20.08.202653 Min.Als Nächstes

    Чому кожна українська революція має свій плейлист? Чи могли фестивалі, музика та контркультура підготувати покоління, яке згодом вийшло на майдани? Та як спільний спів допомагає людям єднатися, мобілізуватися й …

    Shownotes

    
    

    Чому кожна українська революція має свій плейлист? Чи могли фестивалі, музика та контркультура підготувати покоління, яке згодом вийшло на майдани? Та як спільний спів допомагає людям єднатися, мобілізуватися й тримати стрій у найважчі моменти?

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з доктором історії та цивілізаційних процесів Богданом Шумиловичем про музику спротиву, деколонізацію через попкультуру та українське фестивальне покоління, яке їздило автостопом, жило в наметах, знайомилося з сучасною українською культурою, а потім виходило на Майдани і творило історію незалежної України.

    Разом аналізуємо, яку причетність мають фестивалі до формування нашого спротиву та які пісні стали символами різних етапів української й не тільки історії. Говоримо про музику 1980-х, саундтреки Празької весни і Революції на граніті, культурний вибух часів Помаранчевої революції та значення контркультури в нашій історії:

    • Яку роль у цьому відіграла «Червона рута» і Володимир Івасюк?

    • Коли музика перетворюється на інструмент спротиву?

    • Чого нас вчать фестивальні приклади з Естонії та Чехії?

    • Як зникла знакова культура фестивалів 2000-х?

    Чому революціям потрібні пісні та який саундтрек пише сучасна Україна – дивіться у новому випуску «Пороблено».

    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку і діліться в коментарях, з якими піснями у вас асоціюються історичні події України.

    
    

    Богдан Шумилович – доктор філософії, доцент кафедри культурології гуманітарного факультету Українського католицького університету, афілійований дослідник Центру міської історії.

    Фейсбук: https://www.facebook.com/bohdan.shumylovych

    Статті на “Україні модерній”: https://uamoderna.com/author/shumylovych/

    Серія “Шумилович пояснює” на “Я-Галерея”: https://www.youtube.com/watch?v=EnJH0PIKTNA&list=PLBX7c7VuElnE

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    00:55 Чому українці так багато співають

    05:08 Музика і спротив: балтійські країни

    07:57 Філософія співання разом

    09:11 Українська традиція співу: від кобзарів до модерної культури

    13:31 Музика протесту і Празька весна

    15:50 Марта Кубішова: як пісня випадково стала гімном революції

    18:40 Гавел, панки і контркультура як форма спротиву

    23:28 Роль музики у формуванні спротиву

    24:13 Як у СРСР діставали західну музику

    28:35 Як «Брати Гадюкіни» деколонізували Шумиловича

    31:48 «Червона рута» і покоління, яке вийшло на протест

    35:52 «Вивих», фестивальна молодь і культура 1990-х

    38:01 Чи привела «Червона рута» до Революції на граніті?

    40:08 Чому перша «Червона рута» відбулася саме в Чернівцях

    42:22 Як «Червона рута» поєднала традиційну культуру і рок

    44:49 Куди зникла українська фестивальна культура?

    48:57 Як фестивалі підготували покоління Майданів

    49:56 Спонтанний протест чи організована сцена: хто замовляє музику?

    51:56 Підсумки

    
    

    
    

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли: два століття субкультур в Україні” та "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]
    

14. Лимони, ведмеді й книжки: як насправді виглядав український ярмарок

    13.08.202631 Min.Als Nächstes

    На ярмарках купували й продавали, укладали угоди, обмінювалися новинами, слухали музику, куштували місцеві страви та дивилися вистави. На кілька днів ярмарок перетворював місто чи село на великий економічний і …

    Shownotes

    На ярмарках купували й продавали, укладали угоди, обмінювалися новинами, слухали музику, куштували місцеві страви та дивилися вистави. На кілька днів ярмарок перетворював місто чи село на великий економічний і культурний центр.

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Вадимом Назаренком — кандидатом історичних наук і співробітником Національного музею народної архітектури та побуту України.

    З’ясовуємо, коли в Україні з’явилися ярмарки та чим вони відрізнялися від торгів і базарів. Дізнаємося, як працювало ярмаркове коло, наскільки далеко раніше їздили за товарами та яку екзотику можна було знайти на українських прилавках — від керобу й лимонів до тростинного цукру та товарів з Османської імперії.

    Вмикайте новий епізод, щоб дізнатися:

    • наскільки популярним товаром були книги і що саме читали в ХІХ ст.,

    • чи можна вважати давній ярмарок предком сучасних фестивалів вуличної їжі,

    • як трансформувалася ярмаркова культура за останні сто років,

    • чим цікавий приклад з Сорочинським ярмарком і де сьогодні варто було б відроджувати справжні українські ярмарки.

    Перевірте, чи підписані ви на канал, дивіться новий випуск і розповідайте про ваше ставлення до ярмаркової культури.

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠

    Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠

    Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠

    Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    00:39 Коли та як з’явилися ярмарки

    02:57 Торги, базари, ярмарки - яка різниця

    04:16 Що саме можна було купляти на ярмарках

    07:14 Наскільки далеко їздили за товарами, що таке ярмаркове коло

    10:01 Екзотичні товари: кероб, лимон, тростинний цукор, товари з Османської імперії

    13:09 Іноземні купці та що вони везли: євреї, греки, кримські татари, росіяни

    17:50 Організація торгівлі, податки від продажу

    21:51 Музиканти, водіння ведмедів на ярмарках

    23:45 Предтеча фестивалів вуличної їжі, спеціалізовані ярмарки

    25:29 Трансформація ярмарків з радянських часів до сьогодні

    26:54 Торгівля книжками

    29:13 Сорочинський ярмарок

    30:46 Де би відроджував ярмарки Вадим Назаренко

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

    За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

    
    

15. Кава навіть без кави: кримськотатарська традиція від ханів до депортації

    06.08.202642 Min.Als Nächstes

    Кримськотатарській каві майже пів тисячоліття — і головне в ній не рецепт, а контекст. Це неодмінна частина гостинності й етикету, політичної та родинної культури, а після депортації – ще й один зі способів …

    Shownotes

    Кримськотатарській каві майже пів тисячоліття — і головне в ній не рецепт, а контекст. Це неодмінна частина гостинності й етикету, політичної та родинної культури, а після депортації – ще й один зі способів зберегти зв’язок із Кримом.

    У цьому епізоді говоримо з Олексієм Савченком – дослідником кримськотатарської спадщини, кандидатом історичних наук, заступником генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України:

    ☕️Як кава потрапила до Криму?

    ☕️Як вона смакувала кількасот років тому?

    ☕️У чому її готували?

    ☕️Чому кав’ярні були передусім чоловічим простором і до чого тут казкарі, музиканти та мандрівники?

    ☕️Чи правда, що за чашкою кави слухали казкарів?

    ☕️Де тим часом пили каву жінки?

    ☕️Як виглядали весільна кава, кава радісних новин та які ще бувають кави?

    ☕️Які зміни переживає кавова культура кримських татар сьогодні?

    Вмикайте новий епізод “Пороблено, щоб дізнатися, як формувалася кримськотатарська кавова культура, як виглядала кавова культурна дипломатія та які ліки заміняла кава у XVIII столітті.

    
    

    Деталі щодо виставки “Miras. Спадщина”: https://nmiu.org/events/exhibitions/26

    Телеграм-канал Олексія Савченка “Нотатки орієнталіста” https://t.me/orientalistnotes

    Інстаграм Олексія Савченка: https://www.instagram.com/orientalistnotes/

    
    

    Олексій Савченко – дослідник кримськотатарської спадщини, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України. Разом з Есмою Аджієвою є співавтором облікової карти "Кавова традиція кримських татар" до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    00:44 Коли та як кава потрапила до Криму

    04:06 Кава у кримськотатарської еліти, посада відповідального за каву у палаці

    07:22 Кавові кімнати у палаці

    08:37 Особливий посуд, інструктажі з кавового протоколу для послів

    11:20 Як пив каву хан, які властивості приписували каві у XVII-XVIII ст.

    13:40 Кава в походах і козаки

    17:49 Чи ми щось знаємо про рецепти і смак кави XVIII ст.

    19:40 У чому роблять кримськотатарську каву

    21:37 Кав’ярні як чоловічий простір, казкарі, музиканти, подорожні

    28:10 Де був жіночий кавовий простір

    29:23 Весільна кава, кава на народження дитини

    32:23 Значення кави в депортації, чим заміняли каву

    36:48 З чим подавали каву, кримськотатарські солодощі

    39:14 Кавова культура сьогодні

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    
    

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    
    

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    
    

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]
    

    
    

16. Мак, відьми, дощ, кутя: несподівана історія українського оберега

    31.07.202626 Min.Als Nächstes

    Мак — оберіг усіх оберегів. У традиційній культурі українців ця рослина була не просто інгредієнтом для куті, пиріжків чи святкової випічки, а потужним символом захисту, родючості та пам’яті.У новому випуску …

    Shownotes

    Мак — оберіг усіх оберегів. У традиційній культурі українців ця рослина була не просто інгредієнтом для куті, пиріжків чи святкової випічки, а потужним символом захисту, родючості та пам’яті.

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про мак в українській традиційній культурі — від Маковія до Святвечора, від оберегів до сороміцьких натяків, від народних ігор до ритуальних страв.

    Чому мак вважали таким сильним оберегом? Чому любов до маку могла викликати підозру у відьомстві? І як ця маленька рослина стала частиною обрядів, вірувань і святкової кухні?

    У цьому випуску говоримо про:

    — захисну й магічну силу маку;

    — мак у ритуальних стравах і фольклорі;

    — зв’язок маку з відьмами, чарами та уявленнями про небезпеку;

    — сороміцькі паралелі з макогоном;

    — міфологічні зв’язки маку з дощами.

    Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.

    Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він представлений в ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки – https://vytoky.com/series/

    Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят і пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя.

    Диджитал-календар від «Витоків» — зручний навігатор українськими святами, який завжди буде напохваті у вашому телефоні. Щоб додати календар собі:

    Перейдіть за посиланням: http://cal.ae/smhisgw

    Додайте його у свій календар на телефоні.

    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: з чим у вас асоціюється мак — з Маковієм, кутею, пиріжками чи оберегами?

    Таймкоди

    00:00 Презентація теми

    01:23 Де дізнатися про Маковія та інші свята

    02:21 Від чого захищає мак як оберіг

    05:23 Загадки про мак

    06:44 Який саме мак вважався найсильнішим

    08:35 Мак, макогон, Маковія

    11:15 Ворожіння з маком на Різдво, зв’язок з предками

    12:59 Етнолінгвістика і мак: дощ, блискавки, заспокоєння

    15:55 Ігри “Просо” і “Мак”

    18:43 Макар і дощ

    20:32 Макові квіти і пам’ять, соняшник як український символ

    23:15 Мак у вінках?

    24:10 Макова олія

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

    Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

    Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]

    
    

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

    
    

17. Український хліб в історії та обрядах: калита, коровай, забудько, дивень, побігун

    23.07.202640 Min.Als Nächstes

    Хліб в українській культурі — це не просто їжа. Це справжній символ життя, добробуту, святості й зв’язку між людьми. Він супроводжував людину від народження до смерті, був частиною щоденного побуту, святкового …

    Shownotes

    Хліб в українській культурі — це не просто їжа. Це справжній символ життя, добробуту, святості й зв’язку між людьми. Він супроводжував людину від народження до смерті, був частиною щоденного побуту, святкового столу, весільних і календарних обрядів, поминань, магічних і лікувальних практик.

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про хліб в українській традиційній культурі разом із Людмилою Герус — етнологинею, докторкою історичних наук.

    У цьому випуску говоримо про:

    — коли наші предки почали випікати хліб;

    — яким був хліб у давнину і чи існував «трипільський хліб»;

    — які заборони й ритуали існували довкола хліба;

    — як часто пекли хліб і як його зберігали

    — якою були роль різдвяних і весняних хлібів;

    — чому коровай був одним із найважливіших символів весілля;

    — що означають дивень, забудько і побігун та інші незвичні назви випіків;

    — як хліб використовували в магії та лікуванні.

    
    

    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку і пишіть у коментарях, які хлібні вироби випікали у вашій сім’ї. Серед коментарів під відео ми розігруємо книжку Людмили Герус “Історія українського хліба” з підписом авторки.

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гості і теми

    00:40 Відколи українці випікають хліб, чи був він у трипільців

    03:36 Коли почали випікати в печах, який це був хліб

    06:00 Традиційний прісний хліб

    08:01 Традиційний вчинений хліб

    09:03 Як зберігали хліб, щоб не черствів

    09:51 Заборони, ритуали довкола хліба

    12:09 Невидима робота: підготовка до випікання

    15:21 Символіка хліба в обрядовості: Андрія

    18:07 Різдвяні хліби: книш, калач, керечун

    23:09 Весняні хліби: жайворонки

    24:22 Паска, бабка, оздоблення великоднього хліба

    28:30 Весільний коровай і до чого тут корова

    33:23 Навіщо дивитися крізь калач

    35:53 Побігун, шишки на інші види хлібів

    37:17 Хліби у магії та лікуванні

    
    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

    Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

    Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

    
    

    За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру.

    
    

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

18. Ідентичність як вибір, шлях чи призначення: як і коли ми обираємо бути українцями

    15.07.202635 Min.Als Nächstes

    Що нас робить українцями? Мова, походження, культура, традиції, політичний вибір – чи внутрішнє рішення бути частиною українського світу? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про національну …

    Shownotes

    Що нас робить українцями? Мова, походження, культура, традиції, політичний вибір – чи внутрішнє рішення бути частиною українського світу? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про національну ідентичність: як вона формується, змінюється, успадковується або свідомо обирається.

    Гість випуску – Богдан Тихолоз, директор Дому Франка, кандидат філологічних наук, літературознавець. Разом розбираємося, чому одні люди, маючи всі «стартові» ознаки українськості, від неї відмовляються, а інші – навпаки приходять до неї через зусилля, внутрішню роботу і часто всупереч середовищу.

    У випуску говоримо про таке:

    — що впливало на вибір української ідентичності на межі ХІХ–ХХ століть;

    — як формувалася українськість Франка, Антоновича, Хвильового, Липинського, Теліги, Стуса та інших вагомих діячів нашої історії?

    — як боротися з вибірковим переосмисленням культурної спадщини;

    — як впливають на усвідомлення власної ідентичності традиції і тиск суспільства;

    — як подолати страх перед різноманіттям і перевинайти українську ідентичність у часи війни.

    
    

    Цей випуск створено у партнерстві з проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation.
    Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він представлений в ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки – https://zf.digital/putivnyky_zvychayamy
    Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят і пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя.
    Детальніше про дослідження українських традицій, зроблене Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки» – https://zf.digital/doslidjenniа

    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає бути українцем або українкою?

    
    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    00:58 Національна ідентичність як процес і коли він почався

    01:51 Як формував свою ідентичність Іван Франко

    04:49 Володимир Антонович, інші діячі польського і російського походження

    06:32 Вплив Харкова 1920-х на вибір ідентичності Миколи Хвильового

    08:17 Україна 100 років тому – про інклюзивність, а не ексклюзивність

    09:49 Василь Стус, український Донбас

    12:56 Традиціоналістська модель ідентичності, як традиції нас формують

    16:43 Ідентичність - це відповідальність, яку треба плекати

    20:49 Вибірковість переосмислення постатей: Булгаков, Сікорський, Чайковський

    24:39 Тиск середовища на вплив ідентичності

    28:11 Ідентичність не генетична: Гоголь, Липинський

    31:10 Немає “ідеальних” українців у вакуумі

    33:51 У нас зараз шанс перевинайти українську ідентичність

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї "Під подушку чи під ялинку?"або “Дреди, батли і стіли” https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

    Зйомка та монтаж:

    Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

19. Хто такі ногаї і чому ми про них нічого не знаємо? Стерта історія Дикого Півдня. Випуск пам'яті Ігоря Ходжаніязова

    09.07.202631 Min.Als Nächstes

    Хто такі ногаї — і чому ми так мало про них знаємо? Яким був Південь України до колонізації Російською імперією? І який слід ногаї залишили в українському побуті, мові, музиці та уявленнях про степ і степову …

    Shownotes

    
    

    Хто такі ногаї — і чому ми так мало про них знаємо? Яким був Південь України до колонізації Російською імперією? І який слід ногаї залишили в українському побуті, мові, музиці та уявленнях про степ і степову культуру?

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про тюркський народ ногаїв, який жив на українському Півдні і був важливою частиною історії степу.

    Гість випуску — Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики, музикант, дослідник тюркських народів України, автор телеграм-каналу «Анонімний автор 18 ст.».
    

    Тема Півдня України та його колонізації лише починає відкриватися для більшості українців. Дехто й досі уявляє ці території як «порожній степ», «нічийні землі», «Дике поле», де до приходу імперії ніхто не затримувався. Але настправді тут постійно жили різні народи, існували складні зв’язки, конфлікти, торгівля, взаємні впливи й жорстокі реалії свого часу.

    У цьому випуску говоримо про те:

    — хто такі ногаї, де вони жили і яке місце займали в історії українського Півдня;

    — який стосунок до колонізації степу мали українці;

    — якою була історія стосунків козаків і ногаїв і до чого тут чабани;

    — які ногайські слова досі побутують в українській мові;

    — як Російська імперія розправлялася з ногайцями та ламала їхній спосіб життя;

    — хто сьогодні називає себе ногаями і де в Україні збереглися їхні поселення;

    Цей випуск ми записали за кілька місяців до мобілізації Ігоря Ходжаніязова до лав ЗСУ. На превеликий жаль, Ігор загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання. У нього залишилися дружина і троє малих синів.

    Просимо підтримати родину:

    монобанка: https://send.monobank.ua/jar/5t1FbPYvYm

    💳 картка Моно 4874 1000 3016 7061

    конверт Приватбанку: 5168 7521 5313 1795

    PayPal: [email protected]

    Якщо Ви знали Ігоря особисто або просто хочете долучитися до збору і систематизації його наукової та творчої спадщини, запрошуємо долучитися до групи “Спадок Ігоря Ходжаніязова” у фейсбуку: https://www.facebook.com/groups/2999397673589972

    та в телеграмі: https://t.me/+p5UVJ9fskEFjYTBi

    Інші відео з Ігорем на Пороблено:

    https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8

    https://www.youtube.com/watch?v=YW1U4zxGKGE
    Телеграм-канал Ігоря: https://t.me/anonimny_avtor

    YouTube: https://www.youtube.com/@valmakar

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    00:33 Хто такі ногаї та як вони опинилися на півдні України

    02:39 Дике поле насправді не було диким

    03:56 Якими були контакти ногаїв з українцями

    05:56 Право сильного: стосунки козаків і ногаїв

    08:48 Козаки брали невільників з ногаїв

    10:23 “Дикий Південь”, степ і чабани

    12:31 Співіснування задля вигоди: обмін досвідом і політичні інтереси

    14:02 Чабани, козаки і взаємовпливи

    15:17 Що їли чабани на Великдень

    16:21 Ногайські слова в українській мові

    17:37 На Півдні знахарів називали “татари”

    19:04 Стереотипи про ногаїв серед сусідніх народів

    21:33 Українські думи та ногайський епос

    22:29 Куди ділися ногаї, де вони оселилися

    24:27 Ногайськ, асиміляція і колоніальна політика росіян

    27:46 Чим українці завдячують сусідству з ногаями

    29:37 Дякуємо Ігорю

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

    Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

    Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]

20. Що насправді дратує поляків в українцях? Багаті біженці, стереотипи про жінок і "недостатня вдячність"

    02.07.202640 Min.Als Nächstes

    Як поляки бачили українців до повномасштабного вторгнення — і як цей образ змінюється тепер? Що виявилося сильнішим: досвід близькості після 2022 року чи старі стереотипи? І як сьогодні в Польщі співіснують …

    Shownotes

    Як поляки бачили українців до повномасштабного вторгнення — і як цей образ змінюється тепер? Що виявилося сильнішим: досвід близькості після 2022 року чи старі стереотипи? І як сьогодні в Польщі співіснують солідарність, втома, повсякденне сусідство та політичні маніпуляції довкола українців?
    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оленою Бабаковою — журналісткою, докторкою гуманітарних наук, дослідницею української еміграції та польсько-українських стосунків.

    
    Разом розбираємося, чи можна називати українців у Польщі діаспорою, як змінювалися хвилі міграції до і після 2022 року та які стереотипи в польсько-українських стосунках досі залишаються живучими.

    
    У цьому випуску говоримо про:
    — зміни у польсько-українському сусідстві внаслідок повномасштабного вторгнення;
    — міфи про «недостатньо вдячних» українців;
    — стереотипи про соцдопомогу, багатих переселенців і жінок-мігранток;
    — різницю між онлайн-ненавистю та реальним досвідом життя поруч;
    — антиукраїнські наративи в Польщі;
    — вплив політичного клімату на українців за кордоном.

    
    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: як, на вашу думку, змінилися стосунки українців і поляків після 2022 року?

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гості та теми

    01:02 Українці у Польщі - це діаспора?

    02:28 Діаспора у Канаді та США

    04:42 Діаспора в Європі

    05:50 Коли згадують про діаспорян та скільки їх насправді

    07:41 Скільки українців у Польщі

    11:13 Чоловіки vs жінки-мігранти у Польщі до і після 2022

    13:59 Ставлення поляків до українців – тема політична

    17:08 Соцопитування про ставлення поляків до українців до 2022

    20:21 Ставлення після 2022 – це про конкретних людей

    21:59 “Недостатньо вдячні” та як поляки бачать вдячність українців

    23:45 “Українці приїхали сидіти на соцдопомозі”

    24:58 “Переїхали багатії”

    26:38 Патріархальні стереотипи

    28:20 Онлайн та офлайн – це дві великі різниці

    30:46 У кого найкращий досвід життя у Польщі

    32:44 Антиукраїнські наративи, складнощі вибору лишатися у Польщі

    36:25 Як політичний клімат впливає на українців у Польщі

    38:03 Підтримуйте українську діаспору попри все

    
    

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

    
    

21. Кавова столиця, пивні 90-х і радянські десерти: історія смаків Львова

    25.06.202642 Min.Als Nächstes

    Як Львів став кавовою столицею? Хто створив бренд галицької кухні? Який український десерт має несподіваний зв’язок із білоруським КДБ? І в чому був секрет пива у львівських закладах 1990-х? У новому випуску …

    Shownotes

    Як Львів став кавовою столицею? Хто створив бренд галицької кухні? Який український десерт має несподіваний зв’язок із білоруським КДБ? І в чому був секрет пива у львівських закладах 1990-х? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про каву, пиво, десерти, ресторани й гастрономічні міфи Львова та Галичини і не тільки.Гість випуску — Всеволод Поліщук, ресторатор, дослідник гастрономічної культури, автор книги «Фантастична історія української кухні».Разом розбираємося, чому Львів вважають кавовою столицею, як змінювалася культура кавоваріння, у чому феномен Юрія Кульчицького, як змінювалася культура пиття пива та чому деякі радянські десерти потребують уважнішого погляду.У цьому випуску говоримо про:— перші кав’ярні на українських теренах;— «Вірменку», культуру зустрічей і міські субкультури;— проблеми з кавою у 1980–1990-х;— пивні Львова й культуру споживання пива у 90-ті;— торт «Спартак» і радянську гастрономічну спадщину;— як створювався бренд галицької кухні.

    
    

    Купити книгу Всеволода Поліщука https://www.vikhola.com/product-page/fantastychna-istoriia-ukrainskoi-kukhni-book

    Підписуйтеся на Всеволода:

    https://www.facebook.com/vsevolod.polishchuk

    https://www.instagram.com/vsevo.polishchuk

    Таймкоди:00:00 Презентація гостя і теми00:30 Де були перші кав’ярні03:19 Перша кава у Львові05:15 Перша кав’ярня у Львові06:18 Як готували каву вдома і у закладах 200 років тому08:06 У чому феномен Кульчицького10:41 “Вірменка”, культура зустрічей, субкультури15:37 Проблема кави 80-х–90-х18:50 Як Львів став кавовою столицею22:56 Пивні Львова у 1990-ті26:47 Культура споживання пива у 90-ті28:17 Секрети піни на пиві у 90-ті31:04 Боротьба за повернення наших десертів, медівник32:04 Що не так зі Спартаком33:58 Співпраця ресторанних бізнесів і науковців40:45 Читайте і вигравайте “Фантастичну історію української кухні”Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkYBaza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaWBuy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENOКоманда "Пороблено":Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivationІнстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJSФейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2aЗамовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukrainiЗамовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?" https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyatАнна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наукСайт - https://annanikolaieva.com.ua/Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsuФейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2YЗамовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.uaЗамовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-roduЗйомка та монтаж: Дмитро КошелюкІнстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxjФейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EXДля листів - [email protected]За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру.В оформленні обкладинки використано картину Олена Клименко "Кава з ромашками" (2020).Підписуйтеся на нас:YouTube https://www.youtube.com/@poroblenopodcastFacebook https://www.facebook.com/poroblenopodcastInstagram https://instagram.com/porobleno.podcastTikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcastTelegram https://t.me/poroblenopodcastПослухати на подкаст-платформах:Spotify https://open.spotify.com/show/3xFXICGqQ1Ir5V1j44Uizh Apple Podcasts https://podcasts.apple.com/us/podcast/пороблено/id1682221134 Podcasts MEGOGO https://megogo.page.link/BAw8EE5KBt4VkHTK9АБУК https://abuk.com.ua/catalog/books/3914

    
    

22. Пахощі, сморід, аромат: ставлення до запаху в традиційній і сучасній культурі

    18.06.202629 Min.Als Nächstes

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про запахи в українській культурі: як вони зберігають пам’ять, повертають до рідних місць і людей, допомагають впізнавати «своє» та «чуже», лікують, захищають і …

    Shownotes

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про запахи в українській культурі: як вони зберігають пам’ять, повертають до рідних місць і людей, допомагають впізнавати «своє» та «чуже», лікують, захищають і супроводжують важливі моменти життя.

    Запах – один із найсильніших провідників пам’яті. Він може за мить повернути давно забуте, нагадати про тих, кого вже немає поруч, викликати піднесення, смуток чи навіть відразу. У традиційних уявленнях українців пахощі були не лише частиною побуту, а й важливим елементом обрядів, свят та лікування.

    У цьому випуску говоримо про те:

    — як запахи пов’язані з пам’яттю та емоціями;

    — наскільки глибоко вкорінені запахи у традиційних уявленнях;

    — чому запах допомагає впізнавати «своїх» і «чужих» та як це впливає на тяглість дискримінації за етнічною ознакою;

    — якого значення раніше надавали підкурюванням;

    — навіщо музеям продумувати запахи своїх експозицій.

    Пишіть у коментарях, які запахи повертають вас у дитинство, а які – асоціюється з домівкою.

    Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.

    Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки.

    Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят, пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя: від простих до складних; дає перелік майстрів, науковців та бізнесів, до яких можна звернутись за заглибленням у процес. Скачати путівники по сезонах: https://vytoky.com/series/

    Диджитал-календар від «Витоків» — зручний навігатор українськими святами, який завжди буде напохваті у вашому телефоні. Щоб додати календар собі:

    Перейдіть за посиланням: http://cal.ae/smhisgw

    Додайте його у свій календар на телефоні.

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація теми

    00:50 Складнощі фіксації теми запахів

    01:53 Трійця, Купала і Витоки

    03:43 Запахи людини: дитинство і старість

    05:03 Запахи смерті чи її предвісники

    06:37 Запах чужих/інших

    12:08 Запахи у казках і відсутність запаху

    13:18 Людини немає, а запах є

    15:25 Запахи провокують спогади

    16:58 Сезонність запахів

    19:123 Як важливо музеям брати до уваги запах експозицій

    21:33 Запахи у традиційній культурі

    23:00 Євшан-зілля

    24:26 Підкурювання і бахур

    28:05 Приймаємо замовлення на випуск про парфуми

    
    

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]

    
    

23. Чи можна змінити долю? Як українці уявляли щастя, талан і вплив на життєвий шлях

    11.06.202633 Min.Als Nächstes

    Чи справді від долі не втечеш, все наперед прописано, а українській культурі переважає фаталізм? Чи навпаки – долю можна змінити, співпрацювати з нею чи навіть керувати нею?У новому випуску подкасту «Пороблено» …

    Shownotes

    Чи справді від долі не втечеш, все наперед прописано, а українській культурі переважає фаталізм? Чи навпаки – долю можна змінити, співпрацювати з нею чи навіть керувати нею?

    У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо про долю в традиційних уявленнях українців. Наша гостя – Анастасія Кривенко, етнологиня, кандидатка історичних наук. Разом розбираємося, як у народній культурі розуміли слова «доля», «щастя» і «талан», якою уявлялася доля, хто її давав людині та як намагалися вплинути на власне майбутнє через обряди, прикмети, магію чи гадання.

    У цьому випуску говоримо про:

    — що таке доля в українській традиційній культурі;— чим доля відрізняється від щастя і талану;— чи можна було побачити долю і як вона виглядала;— які обряди мали забезпечити дитині добру долю;— чи можна було передбачити, змінити або «випросити» долю;— як війна змінює уявлення про фатум.

    Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку та пишіть у коментарях, чи ви вірите в долю.

    Інстаграм Анастасії Кривенко Folk.Believes – https://www.instagram.com/folk.believes/

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гості й теми

    00:54 Що вкладали в поняття “доля”, відображення в мові

    03:40 Персоніфікація долі - як виглядала лиха і добра долі

    07:00 Кожна людина має свою долю від народження

    09:07 Долю можна побачити під час народження

    11:06 Прокляття батьків, Доля як тварина

    12:36 Антропоморфні риси Долі, Доля як предмети

    14:36 Як впізнати свою долю, як з нею домовлятися

    17:06 Ідея фатуму і передвизначеності

    18:33 Доля як двійник людини, чи не можна змінити долю

    20:15 Хто може дати долю, душа як зірка, 12 доль

    22:54 Способи, як впливали на долю

    26:10 Суджений – твоя доля, ворожіння

    28:17 Талан, доля, щастя, судьба

    29:53 Колективна доля народу

    31:30 Як війна впливає на сприйняття долі

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

    За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

    
    

24. Традиції, (не)змиті водою: побудова ГЕС, затоплена культура, пам'ять водосховищ, голосіння за хатами

    04.06.202638 Min.Als Nächstes

    Повернути ріки вспак, створити чи висушити моря – це не лише фантастичні проекти столітньої давнини, але й експерименти, які втілювалися в радянські часи надвисокою ціною. 6 червня 2026 року минає 3 роки …

    Shownotes

    Повернути ріки вспак, створити чи висушити моря – це не лише фантастичні проекти столітньої давнини, але й експерименти, які втілювалися в радянські часи надвисокою ціною.

    6 червня 2026 року минає 3 роки відколи росіяни підірвали Каховську ГЕС. Тоді чимало хто побачив землі, що були домом їхніх предків.

    Як пам’ять про ці місця може бути і формою спротиву, і психологічною підтримкою та як насправді водосховища впливають на нашу культуру?

    У гостях подкасту “Пороблено” – Ірина Коваль-Фучило, фольклористка, кандидатка філологічних наук, авторка монографії “Затоплені села: пам’ять наративу”.

    💦Як радянська влада пояснювала необхідність будувати ГЕС і коли саме почали цей проект?

    💦Чим офіційний радянський наратив відрізнявся від реального досвіду людей, яких переселяли із зон затоплення?

    💦Які мотиви найчастіше з’являються у спогадах і фольклорі про затоплені села?

    💦Як змінюються поминальні практики, коли нема місця, де традиційно поминають?

    💦Які больові точки пам’яті оголив підрив росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року?

    Вмикайте новий епізод “Пороблено” і дізнавайтеся, як пам’ять про затоплені села сьогодні стає формою спротиву — поверненням історії, яку колись намагалися змити водою.

    Серед коментарів під відео (https://www.youtube.com/watch?v=X6TBV3B5qk4) ми розігруємо книгу з автографом Ірини Коваль-Фучило.

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гості та теми

    01:09 У нас ніхто не знає, якою ціною збудовані ГЕС

    02:26 Як відбувалося перенесення могил, голосіння за могилами

    03:54 Під водою залишилася вся локальна історія та географія

    06:27 Чим відрізняється пам’ять про переселення від різних поколінь

    07:25 Хата, ставлення до неї, голосіння за хатою

    08:42 Чи були протести, як відбудовувалися через толоки

    10:49 Як влада пробувала популяризувати ідею з ГЕС

    12:44 Робота на будівництві ГЕС, навіщо були потрібні ГЕС

    13:42 Проблеми, які ГЕС принесли

    15:28 Як поминають, коли цвинтарі затоплено

    18:00 В яких умовах відселялися, взаємодопомога

    18:56 Церква, села, де не було церков, мали особливий культ цвинтарів

    21:34 Щорічні зустрічі односельців, витіснення пам’яті про затоплення

    22:37 Підрив Каховської ГЕС

    24:39 “Ходити дивитися” як ритуал

    25:48 Книжка “Затоплені села: пам’ять наративу”

    27:00 Хто такі гробовщики, особливості мови

    28:30 Героїзм людей, які після підриву Каховської ГЕС вибиралися по воді на підконтрольну територію

    30:40 “Водосховища роблять не просто так”

    33:04 Пам’ять як форма спротиву

    36:16 Паралелі з війною і як важко дається вимушене переселення

    37:14 Читайте роботи Ірини Коваль-Фучило

    Скачати монографію Ірини “Затоплені села: пам’ять наративу” https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2025/koval-fuchylo.pdf

    Сторінки Ірини Коваль-Фучило

    https://www.facebook.com/kovalfuchulo/

    https://independent.academia.edu/IrynaKovalFuchylo

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

    Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

    Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?" і ⁠“Дреди, батли і стіли”

    https://laboratory.ua/author/darya-antsybor

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого": https://laboratory.ua/author/anna-nikolaeva

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    Для листів - [email protected]

25. Чому русалки приходять на Зелені свята?

    28.05.202644 Min.Als Nächstes

    В українській традиції Зелені свята — не лише про красу заквітчання. Це час, коли поминають предків, остерігаються русалок, а прикрашання оселі має не просто милувати око, а слугувати оберегом від нечистої …

    Shownotes

    В українській традиції Зелені свята — не лише про красу заквітчання. Це час, коли поминають предків, остерігаються русалок, а прикрашання оселі має не просто милувати око, а слугувати оберегом від нечистої сили. І недарма — адже вірять, що саме в цей період межа між людським і потойбічним світами стає особливо тонкою.

    У новому випуску «Пороблено» говоримо про Трійцю, русальний тиждень, клечання, троїцьке зілля, водіння куста та інші звичаї Зелених свят разом із Володимиром Галайчуком — доктором історичних наук, професором кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка:

    — чому оселі прикрашали гіллям, а підлогу встеляли запашним зіллям;

    — хто такі русалки в українській традиції і чому саме в цей час вони “з’являються”;

    — кого могли називати русалками і для чого їм лишали одяг;

    — які історії про зустріч із русалками зберегла народна пам’ять;

    — що заборонялося робити в русальний тиждень;

    — як відбувалися проводи русалок;

    — що символізує водіння куста і тополі.

    Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.

    Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки.

    Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят, пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя: від простих до складних; дає перелік майстрів, науковців та бізнесів, до яких можна звернутись за заглибленням у процес.

    Зима: https://vytoky.com/series/winter/

    Весна: https://vytoky.com/series/spring/

    Літо-осінь: https://vytoky.com/series/summer-fall/

    
    Витоки також приготували посібник з порадами до Зелених свят: http://vytoky.com/series/yak-prykrasyty-prostir-do-zelenyh-svyat/
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    01:13 Місце і час Зелених свят, народні назви

    04:06 Чому прикрашають зеленню

    06:40 Аїр, татарське зілля, лепеха, шувар

    07:57 Що таке клечання, яким гіллям і коли прикрашають

    10:19 Клен, липа, береза, які дерева не ставили

    11:43 Осика, дуб, лоза, ліщина

    14:06 Троїцьке зілля і для чого воно використовувалося

    17:54 Чому в цей час з’являються русалки?

    20:47 Кого називали русалками

    23:02 Русальчин великдень, одяг русалкам

    24:07 Назви русалок, схожості й відмінності з іншими персонажками

    28:25 Цікаві історії про зустріч із русалками

    34:00 Небезпечний тиждень і заборони

    35:40 Як відбувалися проводи русалок

    37:59 Русалки, вінки і капуста

    39:36 Водіння куста, тополі

    
    

    Підтримати нас:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого...": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

26. Поховані у Варшаві: діячі УНР, УПА, герої Крут та українська пам’ять у серці польської столиці

    21.05.202650 Min.Als Nächstes

    Наш випуск виходить у дуже символічний день, коли тіла голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії повернулися на рідну землю. Але це також привід згадати про те, могили скількох величних українців ще …

    Shownotes

    Наш випуск виходить у дуже символічний день, коли тіла голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії повернулися на рідну землю. Але це також привід згадати про те, могили скількох величних українців ще розкидано світами — і хто береже пам'ять про них і піклується про їхній гідний спокій.
    Сьогодні ми вирушаємо до Варшави, щоб поговорити про українську громаду, яка формувалася тут у І пол. ХХ ст., і про людей, для яких польська столиця стала місцем політичної еміграції, вимушеного прихистку, боротьби й останнього спочинку.
    аш гість — Юрій Рейт, активіст української спільноти в Польщі, перший голова Об'єднання українців у Польщі. Разом розбираємося, як і за яких обставин військові та політичні діячі часів УНР опинилися у Варшаві та яким було їхнє життя тут.
    Цей випуск особливий: він знятий на православному цвинтарі на Волі, тож радимо не лише слухати, а й дивитися: https://www.youtube.com/watch?v=Xir8YZ9Tbb8

    
    

    Тут поховані українці, чиї біографії відкривають цілий пласт історії... Серед них могили генералів УНР, героїв бою під Крутами і людей культури, чиї імена ми повинні пам’ятати і в незалежній Україні. Говоримо про те:
    🇺🇦 хто сьогодні опікується українськими могилами та зберігає пам’ять про них;
    🇺🇦 як у Варшаві з’явився монумент жертвам Голодомору;
    🇺🇦 як і коли вшановують пам’ять вояків УНР;
    🇺🇦 наскільки перегукуються історичні події 100-літньої давнини і що з цього варто винести.
    Сайт некрополії "Живi в нашій пам’яті": https://ukrajinskyjnekropol.org

    Таймкоди

    00:00 Презентація гостя і теми

    00:50 Як вояки Армії УНР опинилися у Варшаві та які плани мали

    05:33 Символічне спілкування з полеглими

    06:57 Скільки українських поховань на цвинтарі на Волі та які вони

    07:56 Варшавське повстання 1944 року та міфи про українців

    11:46 Про взаємостосунки українців та поляків

    13:50 Як з’явився монумент пам’яті жертв Голодомору

    15:45 Вшанування пам’яті вояків УНР сьогодні

    19:00 Як відновлювали могили та повертали пам’ять про українців

    23:55 Могила Левка Галайденка

    24:57 Пошанування з України, поховання незнаних козаків, генералів УНР, учасників бою під Крутами

    26:16 Могили генералів Новицького, Куща, Сальського, Змієнка, Безручка, сотника Цимбалюка

    26:58 Роль Миколи Сивіцького у відновленні української частини цвинтаря

    28:34 Історія напису “Незнаний козак”

    29:07 Барвінок на могилах

    30:52 КДБ спостерігало за діями української громади у Варшаві

    31:48 Могила Остапа Лапського

    33:04 Українське історичне товариство, сайт польських некрополів, де поховані українці

    34:21 Михайло Струмінський, хор “Журавлі”, зв’язок з Україною

    37:41 Могили урядовців УНР в екзилі, могили, які ще будуть відновлені, кенотафи

    40:55 Сила спогадів впливає на майбутнє

    42:22 Могили Бендзи і Кертичака, їхній вплив на єдність української громади

    44:10 Могили упівців Сергій та Анни Мартинюк, договір між польським та українським підпіллям

    45:51 Потреба конструктивного діалогу між поляками та українцями

    48:45 Приклад Юрія Рейта та української громади

    
    Підтримати нас:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

27. Вишиванка без міфів: символіка, ритуали, вірування довкола сорочки

    14.05.202643 Min.Als Nächstes

    «Зашифрований код нації» — красива фраза, яку з наближенням Дня вишиванки ми чуємо щодня по кілька разів. Але чи дійсно українці закодовували щось у вишивці? У новому випуску «Пороблено» говоримо про саму …

    Shownotes

    «Зашифрований код нації» — красива фраза, яку з наближенням Дня вишиванки ми чуємо щодня по кілька разів. Але чи дійсно українці закодовували щось у вишивці? У новому випуску «Пороблено» говоримо про саму сорочку — одну з найважливіших речей в українській традиційній культурі, яка була з людиною від народження до смерті.
    Чому своя сорочка ближча до тіла і що означає “народитися в сорочці”? Чому спекуляції про “зашифровані магічні коди” часто більше говорять про наш час, ніж про традицію?
    У цьому епізоді розбираємося:
    🌿 коли вперше з’являється слово «вишиванка»?
    🌿 чи всі сорочки вишивали?
    🌿 навіщо русалкам лишали одяг?
    🌿 чому щипалися, коли вперше вдягали нову сорочку? 🌿 що таке брокарівська вишивка і як масова мода впливала на традицію?
    🌿 чому льон і коноплі ставали оберегами?
    🌿 які існували звичаї стосовно виготовлення сорочок на весілля та на похорон?
    Вмикайте новий епізод «Пороблено», щоб поглянути на сорочку з нового боку – як на межу між своїм і чужим, між живими і мертвими, між буденним і сакральним.
    Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation.

    Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки: vytoky.com

    Дослідження українських традицій: https://zagoriy.foundation/researches/doslidzhennya-tradyczij/

    Перше подібне дослідження в Україні, зроблене Zagoriy Foundation спільно з Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» для проєкту «Витоки».

    
    

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація теми

    00:51 День вишиванки

    02:14 Дискусії довкола терміну “вишиванка”

    04:55 Сорочки не обов’язково мали бути вишиті, буденні сорочки

    07:30 Так що закодовано у сорочці

    10:20 Значення полотна, з якого робилася сорочка, маркування отворів

    13:00 Прислів’я, зурочення, бідність

    14:55 Сорочка – натільна білизна

    16:34 Перші сорочки для дітей

    17:27 Народитися в сорочці, своя сорочка ближча до тіла

    18:54 Ритуали з сорочкою до вагітності, пологів, здоров’я новонароджених

    21:29 Підхід до дитячого одягу, сорочка для замовлянь і приворотів

    23:37 Весільні обряди з сорочками

    27:34 Символіка швів, брокарівська вишивка

    30:02 Посвята в бабусі та розривання сорочки

    31:01 Дії з сорочкою, щоб чоловіки не били

    32:37 Покійницям вдягали лише додільні сорочки

    34:08 Сорочки покійників: ритуали, шиття, вишивання

    39:37 Русалки і сушка, аграрна магія

    
    

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    
    

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку?": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

28. Як українці опинилися в Бразилії? Велика еміграція за океан

    07.05.202649 Min.Als Nächstes

    На межі ХІХ—ХХ століть тисячі українців вирушили за океан у пошуках кращої долі. Їхньою новою домівкою стала далека й незнайома Бразилія. Хто були ці люди? Чому вони наважувалися на таку ризиковану подорож? І …

    Shownotes

    На межі ХІХ—ХХ століть тисячі українців вирушили за океан у пошуках кращої долі. Їхньою новою домівкою стала далека й незнайома Бразилія. Хто були ці люди? Чому вони наважувалися на таку ризиковану подорож? І як їм вдалося не загубити себе так далеко від дому?

    У новому випуску «Пороблено» разом із дослідницею української діаспори Оленою Владикою говоримо про українську еміграцію до Бразилії — одну з найменш проговорених, але найбільш чисельних у нашій історії.

    Розбираємося:

    — що спонукало українців переїжджати саме до Бразилії понад 100 років тому;

    — хто саме емігрував;

    — як виглядала дорога через океан та які маршрути обиралися;

    — у яких регіонах Бразилії українці оселялися і чим займалися на новій землі;

    — з якими проблемами стикалися на початку та як їх долали;

    — як змінювалося життя та традиції громади під впливом бразильської культури;

    — і як сьогодні живуть нащадки українських емігрантів у Бразилії.

    Вмикайте новий епізод «Пороблено», щоб більше дізнатися про українську Бразилію — далеку географічно, але дуже близьку в історичній пам’яті.

    
    

    Інстаграм Олени Владики https://www.instagram.com/olena_vladyka/

    Агенція сімейної історії https://www.instagram.com/rodyna_agency/

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гості та теми

    00:42 Українська діаспора в Бразилії – друга за чисельністю у світі

    02:10 Які були хвилі міграції до Бразилії

    04:15 Чому українці виїжджали, як дізнавалися про можливість виїзду до Бразилії

    10:00 Якою була дорога до Бразилії

    12:45 Що відбувалося, коли прибували до Бразилії

    15:19 Що везли з собою

    16:18 Як заселяли південь країни, проблеми з землею

    18:59 Проблеми з корінних народів і мови

    22:23 Приємні несподіванки

    22:53 Збереження української мови, приклад режисера Гуто Паско

    27:36 Вплив бразильської кухні на українську

    35:38 Церква та її роль для єднання громади

    38:02 Казуси з одруженими священниками

    39:19 Церква лишається символом української культури

    40:53 Протистояння між поляками та українцями в Бразилії

    43:03 Де зараз є українські спільноти в Бразилії

    44:39 Значення народносценічних колективів

    46:48 А раптом і Ваші родичі опинилися в Бразилії

    
    

    
    

    Команда "Пороблено":

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    
    Для листів - [email protected]

    
    За гостинність дякуємо Львівському Муніципальному Мистецькому Центру.

29. Викинути не можна лишити: вінтаж як ностальгія за втраченим і ресайклінг цінностей

    30.04.202637 Min.Als Nächstes

    За останні роки вінтаж став не лише модою на красиві деталі з минулого, а й способом думати про культуру, пам’ять і тяглість.Чому нас так тягне до речей з історією? Чию саме історію ми хочемо зберегти через …

    Shownotes

    За останні роки вінтаж став не лише модою на красиві деталі з минулого, а й способом думати про культуру, пам’ять і тяглість.Чому нас так тягне до речей з історією? Чию саме історію ми хочемо зберегти через них? І чи може вінтаж чинити опір культурній амнезії?

    У новому випуску «Пороблено» говоримо про вінтаж із Ляною Мицько — культурологинею, директоркою Львівського муніципального мистецького центру. Розбираємося, що таке вінтаж насправді: філософія, мода чи спосіб проживати минуле в теперішньому:

    Вінтаж, фірма́, сміття чи синдром Гобсека – як ми обираємо наше ставлення до речей і навіщо їх зберігаємо?

    Чому нас так тягне до речей із «чужого» минулого, але при цьому ми рідко зберігаємо своє?

    Як Львів дбайливо працює з минулим?

    Ляна переконана: “Наше завдання – берегти, дбати і захищати”. У цьому епізоді говоримо про те, як через матеріальні сліди можна не лише згадувати, а й наново вибудовувати зв’язок із собою, своїм минулим і своїм містом.

    А що для вас вінтаж — стиль, ностальгія чи спосіб проживати історію?

    
    

    Інстаграм Ляни Мицько https://www.instagram.com/licvorea/

    Львівський муніципальний мистецький центр:

    https://www.instagram.com/lvivart.center/

    https://www.lvivart.center

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: ⁠https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠

    Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠

    Buy Me a Coffee: ⁠https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠

    Patreon: ⁠https://patreon.com/POROBLENO⁠

    
    

    Таймкоди

    00:00 Презентація гості та теми

    01:04 Перша вінтажна річ

    02:05 Коли річ стає вінтажною

    04:04 Що означає фірма́

    05:49 Звідки такий бум на все вінтажне

    09:45 КГБ, колекціонування як віджимання у львів’ян

    12:10 Чому старовинні речі викидають

    14:28 Як дати нове життя старому простору

    18:20 Столярка і дерево

    21:50 Кав’ярні як місця для повернення

    29:30 Третє місце, вінтаж і кури гриль

    32:44 Які речі сучасні могли би стати вінтажем у майбутньому

    34:20 Наше завдання – берегти, дбати і захищати

    
    Команда "Пороблено":

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - ⁠https://t.me/culturaldeprivation⁠

    Інстаграм - ⁠https://cutt.ly/p7AWvJS⁠

    Фейсбук - ⁠https://cutt.ly/o7AWA2a⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”:⁠ https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini⁠

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят":⁠ https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat⁠

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/

    Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu

    Фейсбук - https://cutt.ly/b7AQZ2Y

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”: https://annanikolaieva.com.ua

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

    
    

30. Що ховається за одностроєм? "Пласт" від скаутингу до філософії життя

    23.04.202637 Min.Als Nächstes

    Скоб!Ні, це не таємниче заклинання, а привітання українських скаутів – пластунів, які 21 квітня святкували 114-у річницю своєї організації.У цьому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Тарасом Зенем …

    Shownotes

    Скоб!

    Ні, це не таємниче заклинання, а привітання українських скаутів – пластунів, які 21 квітня святкували 114-у річницю своєї організації.

    У цьому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Тарасом Зенем – журналістом, генеральним директором телерадіокомпанії «ВЕЖА» та активним пластуном про Пласт і чому це значно більше, ніж просто «гурток для дітей».

    Коли скаутинг прийшов в Україну? Чим Пласт відрізнявся від піонерії та як йому вдалося вижити в підпіллі та в еміграції?

    Говоримо з Тарасом Зенем про те:

    — як виглядає Пласт зсередини і з якого віку можна долучитися,

    — яка філософія Пласту та як вона втілюється в життя,

    — чим пластуни принципово відрізняються від піонерів,

    — наскільки глибока релігійна складова та як вона проявляється,

    — як війна вплинула на рух,

    — як зрозуміти, що перед тобою пластун та звідки такі черги, щоб потрапити до Пласту.

    Тож вмикайте новий епізод, щоб дізнатися більше про Пласт, щоб розвіяти стереотипи, познайомитися з історією руху та зрозуміти, з чим пов’язана нова хвиля пластового піднесення в Україні та за її межами.

    
    

    
    

    Підтримати нашу роботу:

    Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY

    Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW

    Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno

    Patreon: https://patreon.com/POROBLENO

    
    

    Таймкоди

    00:00 Тизер

    00:54 Презентація гостя і теми

    01:40 СКОБ і вітання лівою рукою

    03:11 Що таке скаутинг у світі та як цей рух з’явився у нас?

    06:15 З якого і до якого віку можна пластувати

    07:19 Структура Пласту

    09:47 Пластуни vs піонери

    11:28 Пласт був тільки на Заході України?

    13:16 Підпільна діяльність у 1930-40-ві, поширення за кордоном

    16:45 Пласт і релігія

    19:31 Вишкіл біля плащаниці

    21:28 Вифлеємський вогонь миру

    22:52 Як зрозуміти, що перед тобою пластун

    24:24 Що в пластунів на однострої

    27:04 Міфологія і філософія куренів

    29:47 Як війна вплинула на Пласт

    31:02 Пласт за кордоном, чому такі черги, щоб потрапити

    34:15 Відомі пластуни

    35:26 Якби не Пласт, я би ніколи не…

    
    

    Команда "Пороблено":

    Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation

    Інстаграм - https://cutt.ly/p7AWvJS

    Фейсбук - https://cutt.ly/o7AWA2a

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор “Дреди, батли і стіли”: https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukraini

    Замовити книгу Дар’ї Анцибор "Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят": https://laboratory.ua/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat

    
    

    Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук

    Сайт -⁠ https://annanikolaieva.com.ua/⁠

    Інстаграм -⁠ https://cutt.ly/h7AQhsu⁠

    Фейсбук -⁠ https://cutt.ly/b7AQZ2Y⁠

    Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”:⁠ https://annanikolaieva.com.ua⁠

    Замовити книжку Анни Ніколаєвої "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?": ⁠https://laboratory.ua/products/a-teper-i-spytaty-nemae-v-kogo-yak-doslidyty-istoriyu-svogo-rodu⁠

    
    

    Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк

    Інстаграм - https://cutt.ly/t7AWXxj

    Фейсбук - https://cutt.ly/d7AW2EX
    

    Для листів - [email protected]

    
    

    Підписуйтеся на нас:

    YouTube - https://www.youtube.com/@poroblenopodcast

    Facebook https://www.facebook.com/poroblenopodcast

    Instagram https://instagram.com/porobleno.podcast

    TikTok https://www.tiktok.com/@porobleno.podcast

    Telegram https://t.me/poroblenopodcast

    
    

Hier stehen die neuesten 40 von 190 Folgen. Ältere Folgen findest du im Feed des Podcasts.